" Зима "
Merian Varner
Зима тихенько опустилася на землю Ступаючи снігами по землі Мороз малює дітям на віконцях Картини подихом веселі та чудні У білі плаття увібралися ялинки Танцюють вальс сніжинки чепурні Кружляють , падають на землю А потім в парі з вітром піднімають заметіль . Мете - мете хуртелиця холодна Усю природу ковдрою вкрива Ставки покрив мов скло прозорий Лід похожий на кристал . Зима дарує нам білет у казку Візьми його і налаштується усе в потрібний лад Можливо у цю казкову та холодну пору Ти знайдеш у середині себе клад .
2021-05-18 14:23:06
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Merian Varner
сердечно дякую 🥰
Відповісти
2021-05-18 14:42:30
Подобається
Маргарита Солтыс
Дуже гарний та атмосферний вірш. Так і огортає дитячими спогадами. Дякую Вам.❤️
Відповісти
2021-05-18 15:16:40
1
Merian Varner
@Маргарита Солтыс дякую і вам за такі приємні слова 😊💖
Відповісти
2021-05-18 15:21:47
1
Інші вірші поета
"Не хочу прощатися з літом" " Як безмежно тебе я кохаю " " Думки " " Час летить "
Інші поети
شه
@Theoo
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2633
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1739