" Зима "
Merian Varner
Зима тихенько опустилася на землю Ступаючи снігами по землі Мороз малює дітям на віконцях Картини подихом веселі та чудні У білі плаття увібралися ялинки Танцюють вальс сніжинки чепурні Кружляють , падають на землю А потім в парі з вітром піднімають заметіль . Мете - мете хуртелиця холодна Усю природу ковдрою вкрива Ставки покрив мов скло прозорий Лід похожий на кристал . Зима дарує нам білет у казку Візьми його і налаштується усе в потрібний лад Можливо у цю казкову та холодну пору Ти знайдеш у середині себе клад .
2021-05-18 14:23:06
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Merian Varner
сердечно дякую 🥰
Відповісти
2021-05-18 14:42:30
Подобається
Маргарита Солтыс
Дуже гарний та атмосферний вірш. Так і огортає дитячими спогадами. Дякую Вам.❤️
Відповісти
2021-05-18 15:16:40
1
Merian Varner
@Маргарита Солтыс дякую і вам за такі приємні слова 😊💖
Відповісти
2021-05-18 15:21:47
1
Інші вірші поета
" Мости в доросле життя " " Дідо Сон " " Змішані почуття " " В кожного свій сенс цього вірша "
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2150
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1067