" Зима "
Зима тихенько опустилася на землю Ступаючи снігами по землі Мороз малює дітям на віконцях Картини подихом веселі та чудні У білі плаття увібралися ялинки Танцюють вальс сніжинки чепурні Кружляють , падають на землю А потім в парі з вітром піднімають заметіль . Мете - мете хуртелиця холодна Усю природу ковдрою вкрива Ставки покрив мов скло прозорий Лід похожий на кристал . Зима дарує нам білет у казку Візьми його і налаштується усе в потрібний лад Можливо у цю казкову та холодну пору Ти знайдеш у середині себе клад .
2021-05-18 14:23:06
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Merian Varner
сердечно дякую 🥰
Відповісти
2021-05-18 14:42:30
Подобається
Маргарита Солтыс
Дуже гарний та атмосферний вірш. Так і огортає дитячими спогадами. Дякую Вам.❤️
Відповісти
2021-05-18 15:16:40
1
Merian Varner
@Маргарита Солтыс дякую і вам за такі приємні слова 😊💖
Відповісти
2021-05-18 15:21:47
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2258
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2304