Вірші
" Ми тебе вітаєм "
Наш начальник дорогий -
Ми тебе вітаєм !!!
Море успіху в житті -
Ми тобі бажаєм !
Ну й куди вже без грошей -
Щоб лились рікою
У коханні все вогонь -
З твоєю дівчиною .
Побажаю під кінець -
Тобі найважливіше :
Друзі вірні , щоб були
Колеги більш добріші
Здоров'я сильне , як кремінь
Щоби збувались мрії ! .
Так піднесемо свій бокал -
Сьогодні в світлу днину
За те , що в світі стало більш -
На ще одну людину !
Так залишайся же таким :
Хорошим , щирим , сильним ! .
В кінці ти чарку піднеси -
За тост хороший випий ! .
Щоб все набажане збулось ,
Щоб у житті усе вдалось !
Запам'ятались на роки -
Такі чудові , гарні дні ! .
4
0
95
" Я не цураюся своєї простоти "
Я не цураюся своєї простоти !
Цим може на інакших не похожа
Мені не треба ваші бренди і цяцьки !
Я не боюся вийти в люди без " Айфона "
Так рівнодушні всякі люксові кафе
Я можу без " мейкапу " знимкуватись
Не поважаю тих , які корони надягли
І думають , що : - " Батьків гроші - їхня влада "
Так на чужому хлібові припіднялись
І дивляться на всіх неначе на відходи ,
А їм хоча би краплю простоти
Були б хороші люди без корони ! .
Босоніж можу прогулятись в літні дні
По травах , щоб відчути насолоду
Та не боюся - ні ! підпортить " педік'юр "
Я відчуваю в цих речах свою свободу !
І з'їсти піцу без приборів я люблю -
Бо так вона здається ще смачніша
Я не чекаю цих хлопків із ваших рук -
Коли я зроблю добре діло безоплатно
І цьому принципу дітей своїх навчу !
За це все й люблю простоту свою ! .
5
0
133
" Чому ж мене не помічаєш ? "
Чому ж мене не помічаєш ?
Про мене милий ти не знаєш !
Не дивишся мені в лице -
Мабудь забуду я тебе ! .
Соромишся дивитись в очі
Неначе хтось мені наврочив !
Чекаю слів від тебе я -
Коли промовиш - " Ти моя " ! .
В моїх думках все твоя врода -
Ти наче ангел - насолода
Вдивляюсь в губи я твої
Такі солодкі та в далі .
Хочу відчути цей екстаз
Втопати в ласках без образ
За те , що так і не зумів
Побачить жінку , а не тінь ! .
8
0
126
" Я відчуваю життя по іншому "
Я відчуваю життя по іншому -
Кожна мить , як сюжет із кіно
Я слайдую красу моментами -
П'янить так , як духмяне вино
Краєвид - це момент насолодження
Я так жадно секунди ловлю
Подорожуючи дихаю вільно
Дуже сильно життя - це люблю !.
Коли сонце за обрій заходить
Літній вітер плекає лице
Море квітів , річки , степи , гори
- Це найкраща стихія моя ! .
8
3
127
" Думки "
Ця мить - " Я змучуюсь з собою
Усе беру до голови "
Так важко здатися без бою
Не буду спать до темноти !
Усі думки : про гріх і долю
Душею втомлена собою -
" Очистіться мої думки " ! .
6
0
111
" Я більш нічого так не хочу "
Наші троянди відцвіли
Та я забуть тебе не можу
- " Скажи чому я сам не свій " ?
Більше заснути вже не можу !
У голові різні думки :
Про твою милу , ніжну вроду
Я наче в'язень у тюрмі
- " Верни мені мою свободу ! " .
Бува так важко на душі ,
Бо все забуть - не маю влади
Повсюди чую голос твій
Від нього я втрачаю тяму
Плекаю таємні думки
Де в них тобою володію
- " Люба прошу - змилосердись "
Бо я без тебе шаленію ! .
Неначе мариво якесь
- " Бездонні карі твої очі "
Пройшли вже сутки : день і ніч
А я про тебе все торочу
Торкнутися твоїх плечей
- " Я більш нічого так не хочу " ! .
6
0
117
" Між нами відстань "
І знову пережити маю я -
Цю біль , що люди називають "Розставанням" !
Та не на все життя , а на коротку мить
Кляті емоції : печаль гірка , зітхання
Вже гублю сльози із своїх очей -
Такі сольоні й чисті наче море
- " Де сенс мій без твоїх плечей ?
Не покидай мене прошу ніколи " ! .
Біленькою голубкою до тебе прилечу
Й залишу на віконечку я свою вістку
- " Як важко тут без тебе милий мій
На вулиці мороз - а біля тебе літо " .
7
0
148
" Мама приїде "
Колись пам'ятаю , як була маленька
Ти їхала з ранку з словами - " Так треба "
Гіркіші від дьогтю ці миті розлуки
Коли на пероні прощаються руки
І ти у вагоні махаєш мені
А я трима ляльку - весь погляд в тобі .
Бабуся втішає - " Та ж мама приїде "
Ступа від вокзалу , а ноженьки мліють
- " Як довго прийдеться чекати мені ?
Щоб рідна побачить твій взір на собі " .
Вернулася нене - та пройшли вже роки
Клен листя осипав , відцвіли всі сади
Тепер матінка в дома чекає на мене
: " Ми прийдем з чоловіком на гостини до тебе ".
6
0
166
" Зацілуй , залюби ... "
Я так хочу потонути в твоїй ласці -
Зацілуй мене , так ніжно ... обійми
Подаруй мені одну з моїх фантазій -
Притули до себе і на вушко шепочи -
- " Кохана моя , найдорожча в світі
Люблю твій стан , твої п'янкі вуста
Від погляду палкого шаленію -
У цілім світі мила ти така одна ! " .
Створи мені із буднів - свято
Хоч інколи свій айзберг розтопи
Переступи холодну свою гордість -
Серце відкрий своє для мене ти ...
7
0
148
" Мені не вистачило твої любові "
Мені не вистачило твої любові -
Хотіла стати для тебе найкраща !
І скільки кроків на зустріч робила
Та вгодити тобі не змогла !.
Море сліз через тебе пролила , -
Щоби поряд ти був біля мене !
Підхопив , коли в прірву летіла
Й запитав - " Чим тобі помогти ? " .
Мені не вистачило тої уваги , -
Щоб на ручки маленькою брали
І ту усмішку милу та щиру -
Ти мене у альбом знимкував .
На пам'ять про моє дитинство -
Яке було .... пройшло вже нема ! .
Забути не зможу лиш батьку -
Що не дав ти любові й тепла ! .
А роки мов птахи , що у вирій
Пролетіли ці пам'ятні дні !
Я повіки забути не зможу -
Як залишив мене в самоті !.
7
0
185
" Гіркіша лиш печаль "
Із дня у день вбиваю свою біль
Топлю її в стакані рому
Глушу її піснями слів
В тумані з цигарок , ховаю свою втому .
Смак кави вже не той -
Гіркіша лиш печаль
У мене на повторі ностальгія ...
Як шкода , світ тепер пустий !
І не збулась й уже не збудеться моя завітна мрія .
10
0
217
" Чому я це переживаю ? "
Чому я це переживаю ?
За , що карання ці гіркі ?
Не бачу світла : " Я вмираю ? "
У буднях темряві нічній !
Чую провину я за все , що :
Роблю , говорю , та мовчу
Як тільки день кінця підходить
Сама до себе говорю ...
Так важко - пульс аж завмирає
Холодний піт покрив лице
Не бачу істини - спасіння
Буває так , що всю трясе !
Так хочу все проговорити ,
Але не чуєте мене
Бувають дні - не хочеш жити
Все глодить й глодить те саме !
І знову ж почуття провини :
За вчинків сповідь ту саму
Напевно - мабудь заспокоюсь
Тоді , коли лише помру ...
14
0
281
" Доля невістки "
Не буде доню більш ніде -
Так , як в рідній хаті !
Хлопець приведе й залишить
Тебе своїй мамі
Чужа мати то не своя
Звать її свекруха
Ти кружля неначе бджілка ,
А для неї муха !
- " Вічно сонна , неуміла -
Ти тепер невістка ! "
Як би сильно не старалась -
Будеш в горлі кістка ! .
Завжди винна у всіх бідах
- " Чом не митий посуд ?
Чому розплетена коса ?
Сим людям ти на осуд ! " .
Уколиш пальчик - не болить
- " Вона чужої крові ! "
Сердечко в неї не щемить -
Нема тої любові ! .
За , що цінують тут тебе ?
Лишень за твої руки ,
Ти наче пташка у гнізді
Де в колі тільки круки ! .
Присіла на хвилиночку -
Так зразу ти нероба !
Всі пальцем тільки потика -
- " Вставай же лежебока ! "
- " О рідна ненько ... Це журба !
Живу із днини в днину
Опав же цвіт мого життя -
Зрубав козак калину ! .
У панськім полі ти бур' ян -
У своїм була квітка !
Най з золота будинок той -
Для тебе він лиш клітка ! .
11
0
162
" Вибрала нажаль не того "
Такі тендітні в жінки плечі ,
А стільки на собі несуть :
Хлопоти , діти , бит , призвання -
Наче коняку запряжуть ! .
І тягне жінка всі ці грузи
Згина хребет - себе втрача ,
А потім ще і на добавку
Для чоловіка ти не та !
Колись була найкрасивіша ,
Тепер змарніла і стара ,
- " А де ж ти був мій чоловіче
Коли тягнула все сама ? !
Недоспані , плачевні ночі
Наша дитинка ще мала
У хаті треба прибирати ,
На кухні їсти навари
Не знаєш цього - бо не бачив
Прийшов на все готове ти !
Не встиг у двері , зразу ж в ліжко
І не спитав : " Чи їли ми ? "
Мені ж самій усе заважко
Хоча би міг допомогти ! " .
Цікавишся лише собою :
Друзяки , пиво і кафе
Собі не жадний ти купити
Найкращий одяг та спиртне !
А на сім'ю тобі начхати
Бо ти ж - " Найкращий , молодець "
Коли ж терпіння лопне в жінки
Тоді настане твій кінець !
Такі круті ці " Чоловіки "
Які й самі на плечах в жінки :
Обстірані та ситі ходять
В гостях : завідують , говорять
- " Який чудовий сім'янин " !
А він у ролі наче син ! .
Чому ж жінки бувають сильні ?
Та стільки горя їм мести ?
Бо вибрала нажаль не того
Із ким це все мала нести ! .
10
2
155
" Іще б разок прожити літо "
Іще б хоч раз вернутись в літо
Де дуже тепло - обігріто
Де навкруги усе буяє
Усе зелене й розквітає .
Ніжний вітер колихає
Вербі він віти заплітає
Весь пахощами вкрився світ
На пасіках готовий мід
В озерах рибка булькотить
Після зими вона не спить .
Босоніж можна по пісочку
Бокал холодного квасочку
У спеку літню на пляжу
Я засмагаючи засну
Короткі шорти і вітнамки
Які чудові літні ранки
Співають в парку солов'ї
Ловлю ці ноточки чудні ! .
Іще б разок прожити літо
З плечей би знять зими ярмо
Під ясним сонечком погрітись
Від зимних втікнути думок !.
14
6
216
" Доля квітки "
Доля в квітки не проста -
Віддать життя за ваше свято
Коротка мить : була й нема
Від тоді , як поставлять в вазу .
Не встигла навіть розцвісти
Під зріз потрапила одразу
Дарунком стане для краси -
Зметуть з лиця любу образу .
Закоханим дасть другий шанс
Признатися в своїй любові
Гарячий , пристрасний романс
Запанував в букеті новім .
Здається квітка це пусте -
Вона ж дарує людям щастя
Віддасть до краю всю себе
Для того , щоб ваш день удався .
Така вже доля в квітки є -
Так урочисто проживати
В красивій вазі на столі
Усмішку в жінки викликати .
12
0
197
" Відчайдушна "
Мені подобаються старі пісні
Можливо старомодна
Я вірю в любов на вік
Схоже я Дездемона .
Кохаюсь в томах книжок
Старих - добрих романів
Думки схожі на клубок
Реальності та фантазій .
Повернутись би в давнину
Кудись в часи романтизму
Де балади - почути б одну
Для себе таку урочисту .
Сходити б на Віденський бал
Й покружляти у вальсі із паном
Одягнути найращий наряд
І намисто з великим топазом .
Найкращий букет з польових
Білих ромашок пахучих
Я не відношу себе до простих
Я частиною є відчайдушних !.
13
0
339
" Змішані почуття "
Змішані почуття :
Радість , розчарування
Не знайти більше слів
Описати це коливання .
Як знайти орієнтир ?
В якій стороні мені бути ?
Я попадаю в тир
Та відповідей не чути ! .
Радіти чи сумувать ?
Як тут себе повести ?
Нині сміх - завтра плач
Долю нажаль не провести !.
9
0
343
" Такий секрет у мене є "
Як дивлюсь у твої очі
Я недосипаю ночі
Всі думки тільки про тебе
Ближчим став уже для мене
Аромат твоїх парфумів
Божеволію від звуків
Тембру голосу твого
В нім тону - вже бачу дно !.
Коли смієшся світить сонце
Такий веселий ти і скромний
По натурі своїй щирий
Добрий , ніжний - дуже милий !
Бажаю , щоб мене обняв
Ти моє серденько забрав
Та , ще не знаєш ти про це
Такий секрет у мене є ! .
10
0
346
" Забіяка "
Наш подвірний забіяка
Став за угол з переляку ,
Як до нього підійшов
Дядько Нестор з павуком .
Він хотів його провчити
За всю шкоду , що чинив той
Великий ніндзя і боєць
Затрисся весь мов холодець
Завізготав наче дівча
Зі страху ноги підкося .
Такий маленький павучок
Приніс нечемному урок !
Він більше кривди не чинив ,
А мирно з дітками дружив .
6
0
120
" Бувають різні "
Бувають люди - райський сад ,
Прийдеш до них і просто так !
Так легко , весело мені
Це спілкування по душі .
Вони наповнені добром
Неначе чаша із вином
Дарують щирі відчуття
Така емоція моя ! .
Бувають ж люди просто - ад
Егоїстичні просто жах !
Ці лицеміри продадуть -
Всю вашу правду , щей зап'ють !
Її холодною водою
Таке , як честь їм не відомо ! .
Наповнені одним лиш злом
Вже виливається , як шторм
Ця ненавість і втіха з горя
Прирівнюю я їх до моря : "
Не видно ні одних країв ,
А у глибинах чорт сидів "! .
Такий підступний Люцифер
На дно затягне й ти помер ! .
Такі бувають різні люди
Не зразу видно хто є де
Та трішки глибше лиш копнути
Для себе правду віднайдеш ! .
10
2
172
" Швидкоплинність "
Ти думаєш пройшла хвилина ,
Ми часто згадуєм її
Минула мить -
Ані вже днина
І ось вже зовсім не дитина !
А зріла розумом людина
Яка усе життя проспить !.
Незнаючи цієї правди :
Куди так швидко час летить ?
Ми пів життя лише дрімаєм,
А половини й не згадаєм
Поки були ми малюки ! .
Так мало часу на звершіння
Так близько наче до мети
Живіть сьогодні , а не завтра
Щоби із мрією піти .
9
4
179
" Усе життя лиш обіцяв "
Тільки розтоптані надії
Що бачить пасинок чужий ?
Він так надіявся на тебе ,
А ти його давно підвів
Неначе рідним стати батьком
Йому ти кровно обіцяв
Та , як прийшлося помагати
Ти по житті на все начхав .
Образливо оцій дитині
Яка хотіла лиш тепла
Сім'ю дитина уявила
Та не діждись твого добра ! .
Не знала мати з ким зв'язала
Життя і доленьку свою
Він обіцяв бути примірним
А сам начхав на всю рідню .
Ні синові , ні мамі , жінці
Не хтів нікому помогти
Він завжди обирав себе лиш
Щоби добратись до мети :
У мами добре обігріють
У жінки стіл із смакоти
У сина хочеться підтримки ,
А на взаємність - не піти ! .
Горбатого - могила справить
Якщо по суті егоїст
Слова його ніщо не важуть
Він наче справжній атеїст !
Не вірить в цінності , ні в клятви
Зато майстерно їх давав
Ніхто вже більш йому не вірить
Бо все життя усім брехав !.
7
0
204
" Втомлені життям "
І щоб на себе не вдягнув ти
Який би вираз не прийняв
Не мають значення прикраси
Очі потухли - не блистять !.
І , як би не ховав нещасність
Одразу видно пустоту
За усмішкою ніби в ляльки
Всі бачимо лише журбу .
Ми часто одягаєм маски ,
Щоб зберегти один секрет :
" Немає стимулу на " жити "
Бо вже втомилися в кінець " !.
8
3
233
" Пісня "
Ти втомлена працею мамо
Хоча по літах не стара
Ступаєш вже так помаленько
Бо ноги болять від життя
Головонька сивая твоя
Й давно відцвіла вже краса
У погляді згадуєш долю
За обрій чого вже нема !.
Приспів :
"Ой у полі високі тополі
А роки , як річки проплили
Так швиденько мінялися пори
Сонце тепле зміняли сніги" .
Ти втомлена працею мамо
Та серце наснаги дає
Пройшла ти багато лихого
Та доля дарує своє
Не тільки погане й хороше
Не тільки печаль ще й любов
Бувають щасливі у долі
Хто на склоні не знає хлопот !.
Приспів :
"Ой у полі високі тополі
А роки , як річки проплили
Так швиденько мінялися пори
Сонце тепле зміняли сніги" .
6
0
287
" Чому без тебе сенсу вже немає "
Чому без тебе сенсу вже немає ?
Коли є ти - здаюся цілим я !
Неначе атом без молекули й сполуки
Пустим було б без тебе це життя! .
Здавалося , що все проходить з віком
Та йшли роки - вони змінили мої почуття
Я став іще сильніш тебе любити
Чудова , найдорожча матінко моя !.
5
0
279
" Захід сонця "
Запам'ятай таким останній захід сонця
Лишень такі бувають красиві небеса ?
Наче гранат - червоний промінь світла
Коли хмарки за гори - спустилась ця краса .
Мов тисячі вогнів , що освітляють землю
Таку коротку мить було і вже нема !
В палітрі заходу втопають , так назавжди !
Відкривши рот - не моргнеш ані раз .
Провести сонце поглядом за обрій
Можливо це і буде твій останній шанс .
7
0
279
" Ти втомлена працею ненько "
Ти втомлена працею ненько
Хоча й по літах не старенька
На скронях твоїх вже срібліє
А серденько все молодіє .
У погляді твоєму спокій :
Мудрість , надія , увага
Пройшла ти багато лихого
Й за це тобі завжди повага !
За недоспані темніє ночі
За ласкаву підтримку й любов !
З тобою ніколи не буде самотньо
Бо поруч є ти - моя рідная кров !.
Дороги додому мені не забути
Стежки із дитинства , що встеля волошки
Я приїду до тебе - кровиночко , мати !
Ми збиремось у двох ти мене лиш діждись .
3
0
175
" У акваріумі рибки"
У акваріумі рибки
Дивляться скрізь скляні шибки
Господиню вигляда
Просять смакоти сповна .
Своїх родичів йоржів
Оминають у воді
Тільце в жалах у йоржа
Злі на вид - добра душа !.
А вусатих чорних сомів
Все вітають на просторі
Бо вони за чистоту
Виїдають з дна весь бруд !.
В гупі хвіст веляє вальс
Все пускається у пляс !.
Ось такий підводний світ
Куча таємниць у нім .
7
0
196
" Парад лицемірства "
Парад лицемірства
Всі люди фальшиві
Сьогодні хороші ,
А завтра паршиві
Ви всі ідеальні ,
Ну , а я не така !
У вуха лиш мед ,
А за спину - бруда !.
Підтримкою стане
Сусідське плече
: "Лиш тільки розкажеш
Й твоя правда піде " !
По тих же сусідах
Від сусіда твого ,
Що ділив твої сльози
Для язика свого !.
Не вірте і в радість
За ваше краще життя
У очі , усмішка ,
А за ними змія !
Зелена мов жаба ,
Що заздрістю зветься
Красиво говорить ,
Коли не чуєш сміється !.
Не довіряйте слова
Тим хто їх лиш почув
Язика розпустить
Й прикрасить навкруг !
Хто бажає вам худа
Та не бажає добра
Краще вже промовчати
Чим блукати в плітках !.
5
2
226
" Дідо Сон "
Колискова для малятка
- : Закривай же оченятка
Люлі - люлі , баю - бай
Спи малятко засинай .
Зайде сон без стуку в двері
Наче злодій
- : Шмиг вже є він !
Сивий дід старий , як світ
Ніхто не знає скільки літ .
Шубу білу має з хмар ,
А чоботи це справжній дар !
Раз , як цокне по землі
Зорі спустяться до ніг !
Другий тупне вже з легка
Затанцюють небеса !
Третій вже , як вдарить в діл
Русалки вийдуть з річки " Ніл "
Чудесні коні прилетять
Чарівні замки вже стоять!.
Снотворець щедрий на дари
Мов Дід Мороз приносить сни .
Щоб снились діткам все медові
Як квіти літом - кольорові
Жахіття лапає в капкан
Такий таємний в нього план !
6
2
282
" Марнуємо свій час "
Ми часто так марнуємо свій час
Хоча б могли провести його вдвох !
Та не цінили кожний день і кожний раз
В рутині справ своїх не було нас обох !.
Багато посмішок , обіймів і признань
Так й не було проявлено - це все перегоріло !
В часах розлук , обіди та зітхань
Очікування вже давно дотліло !.
У відліку неначе вічних наших літ
Ми так натхненно чекаємо нагоди
Живий сьогодні - завтра ні !
Радій грозі , а не чекай погоди .
7
0
179
" Здивуй її букетом квітів "
Здивуй її букетом квітів
Ромашок , що зірвав у полі
Так просто дарувати щастя
Її усмішка - виклик долі ..
9
0
270
" Таким різним буває кохання "
Очі мої дивляться ясно
І бачуть тебе повсюди
Ти наче ангел з раю
- Голос твій ніжний чую ...
Ти наче серце аду
Бувають і дні зітхання
Стрибаю із пекла в небо
Таким різним буває кохання ...
5
0
249
" А у діда Панаса "
А у діда Панаса
Є корівка і коза
Він частує молоком
Діток Настю з Тарасом .
Ох яке парке й солодке
Молочко в кози холодне
Ніжний сир му - му дає
Все домашнє - все своє .
4
0
277
" Бджоли "
Бджоли вулик свій гляділи
Тай на дядька налетіли
Поджмеліли , покусали
Все тому , що мід їх вкрали !
Вуйка Стьопу бджоляра
Вжалила уся сім'я
Від укусів спухший ніс
Більше в вулик він не ліз ! .
5
2
232
"Як шкода , що уже не буде"
Я так боюсь , що розчаруєш
Тому і є ці оправдання
Які придумую сама я
Ось це і є моє зізнання !.
Даю поради , наставляю ,
Щоб не зійшов наш поїзд з рельсів
Бувають миті - ображаюсь
А ти не бачиш в цьому сенсів !
Все стукаю б' юсь в твої двері
Кричу на німо , плачу , мучусь !
Ти граєш в роль " Не розумію "
А я на грані " Все розлучусь "!.
Холодним став чучуть жорстоким
В твоїх стандартах " Чоловіком "
Чому кохання все проходить ?
Кажуть: " Так буває з віком " .
Все рідше ти до мене дзвониш
І чую в слухавці сопіння
Як би ж я знала , що так буде
Була б сама вже без сумління ! .
Пройшли часи де була ніжність
Де ти торкав : волосся , плечі ...
Як шкода ,що вже не вернути
Ті миті , що були у перше !.
5
0
261
" Жіноче серце "
Та, що ти знаєш про жіноче серце ?
Воно сповнене тихоï болi!
Чи кричав ти колись у собі ?
А виду не подавав ніколи!
Чи боліло тебе так сильно ?
Що сльози лились рікою!
А в думках тільки : тихше - тихше
Собі промовляла поволі.
Коли в серці сидить образа
На рідну - близьку людину
Так може тільки жінка
Пробачить мовля : " не покину "!
А потім в ночі вже під північ
Стоячи миючи посуд
Залитись гіркими слізьми
З словами: "я більше вже так не можу "!
6
0
234
" Ти помер у моєму серці "
Ти помер у моєму серці
Та питання: " чому так скоро "?
Я готова була на речі
На які не пішла б ніколи.
Ти був наче мої крила
Такі великі ,ніжні, ясні
Та те світло, що колись світило
Нажаль назавжди погасло.
Скільки пройшло вже часу:
Годин, мiсяцiв та років
Я оплакую те, що було
Бо не воскресне воно ніколи!.
7
1
206
"Не хочу прощатися з літом"
Я не хочу прощатися з літом
Цвітом квітів і співом пташок
Якщо б це було би підвласно
Спинив би його на деньок.
Тепле сонце, щоб ще обігріло
Й малювало ще барви небес
Зелень трав, запах свіжого сіна
Зайчик сонячний чудо з чудес !.
Відродили фруктові дерева
Дарува нам все літо дари
Вітер теплий повіює з неба
Ностальгія включає думки.
Гарні спогади про купаля в озері
Про пікнік у зеленiм лiску
Пам'ятаю веселі історії,
Як наïлись квасного кваску
Раз вкусив я холодне морозиво,
А потім з вогня ковбасу.
Кепки, шорти, легенькi футболочки
Це не в куртку важку пухову!
Так не хочеться з літом прощатися
Я до нього душею привик!
Пора нова постукала в двері вже
- Це осінь прийшла відчини!.
3
2
225
" Недотрога "
Ти наче дівка " Недотрога"
Протягну руки - супиш брова
Обнять готова - ти не хочеш
Нервоньки моï ти лоскочеш!
Цілунків цілий вже вагон,
А не відправлених - мільйон!.
Ніжностів хочу - вiдпихаєш
Ти ж собі краще знаеш
Якою справжня є любов,
А я все чахну знов і знов!.
Скупий до слів неначе жмот
Слова - валюта, ти банкрот!.
А у інтимі це капец
Неначе вправний молодєц
Та тільки ніченька пiдходе
На краю ліжка сон приходе
- Даеш такого драпака
Що забуваєш, що є я!
Пiд боком молода дружина
А ти заслинився скотина!
По ліжку в тебе вже борги
- Не знаю, як вiдробиш ти.
Мені здається, що не хлоп,
А з боку наче справжній льод
Менi вже дупа підмерзає,
А ти тепла не підбавляєш!
Коли подивишся любя ?!
Тоді мабудь розтану я.
2
0
170
" Милосердя "
Людям з черствим серцем легше жити
Їх не хвилює , коли спраглий хоче пити
Коли голодний котик чи бідняк на дворі
Просять крихту хліба вмираючи поволі !
Коли хворі та немічні просять допомоги
Бо це єдиний шанс їх дійти до перемоги !
Життя над смертю , неначе судді ми
Вирішуємо долі " Помогти - не помогти " .
Не бачать наші очі і серце не болить
Коли дитя без дому на вулиці сидить
Сльози горохом - це місце сірих мас !
Тут часто плачуть люди в душі повній образ .
Могли б ми внести лепту та їм допомогти
Для цього лише треба милосердя !
Задумайтесь , як би були на їхнім місці ви
Чи захотіли б їм тоді допомогти ?!
3
2
186
" Скажи куди ми діли своє гасло "
Пройшли роки і відцвіли наші троянди
Погас той погляд , що колись горів
Слова стали фальшиві та холодні
Що стало з нами ? Невже це відлік днів ?!
Часи розлуки , недосказання й сварки
Але ж було й хороше - ми були наче в сні
Скажи куди ми діли сили й гасло ?
Вогню , який колись для нас горів ! .
В груді моїй серце було мов жерло
Тепер воно дотліло - остався вугольок
За ним мене покинула й надія
І полетіла в небо неначе мотильок !
Два океани сліз - тепер це мої очі
Поглянь у них побачиш лиш журбу !
Я не скажу ні слова , я просто мовчки плачу
Тому , що досі ще тебе люблю !
10
2
269
" Не можна ображатись на щасливих "
Не можна ображатись на щасливих
Проблеми наші їм чужі
Вони не ходять , а летять на крилах
Незрозумілі їм ці погляди сумні
: Закохані , все мріють й сяють
Побачиш хоч не схочеш - бо очі їх горять !
З обличчям загадковим й милим
Разом всіх хочеться обнять .
Із помислом одним і самим щирим
Вони так тягнуться сильніше покохать !
Не зрозуміти їм людей з серцем розбитим
І зостається нам лише прощать
Бо мить їх щастя й ейфорії
Нажаль не вічна , вона така мала !
Нехай будуть щасливі й мріють
Доки не змінила білу - чорна полоса !
9
0
277
" Не жалей "
Не жалей над тем чего ты изменить не можешь
Один был верным , другому не поможешь
Друг рядом был , теперь же его нет !
Услышала лишь пустоту в ответ .
Один пришел - другой уже уходит
У каждого есть роль своя к тебе !
Сыграл , и ветром их уносит
Рядом останется родной лишь человек !
7
0
265
" Ти весь ідеальненький "
Ти автор мого задоволення
Я розкрию свій виріз на блузі
Мене безмежно манить тембр голосу
Такий низький, або, щось в цьому дусі
Твій запах брутальних парфумів
Сорочка та ролекс від Ґучі
Характер заклятих романтиків
Багато грошей просто кучі.
Подаруєш багато алмазиків
І шубу із норки від Луі .
В моїх очах ти весь ідеальненький
Герой - коханець в книжковій заварусі
Та ось проблема :" Ти живеш у Дубаях там "
А я десь читаю у лузі .
😂
7
4
266
" Новий рік "
Новий рік
Вже б'ють куранти
А я сиджу в каміна й п'ю вино
На вулицях шумлять
Салюти і пітарди
А я не в тому віці -
Мені вже все одно .
Ввімкну TV
І зразу " Сам у дома "
Скуштую олів'є
Вдягнуся в свій халат
Включу гірлянди
Засяє вся ялинка
У дома краще ніж в гостях
Сто крат !
І тільки з віком починаю розуміти
Весь кайф ось цих домашніх вечорів
Коли весь настрій робиш ти собі -
Не інші !
Ну ось прийшли ми з вами
В новий рік !
8
0
233
" Погрязла доля у пітьмі "
Погасло сонце в темноті
Веселка втратила всі барви
Цей світ не той - ми наче в грі
Де кожний день ідеш на жертви.
Обличчя в масках - роль твоя :
Ти кат , мисливець , а я здобич
Пускай стрілу ти ж це любя !
Одне лиш слово прямо в серце .
Погрязла доля у пітьмі
Не бачу світла лиш нещастя
Підступ шукаю в доброті
Скажіть мені де моє щастя?!
6
0
237
" Розкажи чому ? "
Розкажи мені чому так сумно чайки
Кружля кричать приносячи журбу?
Скажи чому вони ж є вільні птахи?!
:" Куди схочу - туди і полечу ".
Та не в свободі те єдине щастя
У волі є неволя і теж своя тюрма !
Самотність нині це твоя корона
Де в синім морі чайка ти одна !
9
0
220
" Не журись "
Відпусти цю біль -
Нехай тебе не мучить !
Сціпивши зуби
Все пробач й забудь !
Омий своє обличчя слізьми
Не падай духом - погані дні пройдуть .
Прийде весна все навкруги розквітне
Похмурий настрій змінять почуття
Ти не журись - хороший настрій прийде
Та цього разу з ним не буде каяття !
11
0
270
" Була колись я молода "
Не вгнатися мені по новій моді
І фейс не той й фігура вже не та !
Буває дивишся на молодих і гордих
І думаєш про себе : " я теж така була" .
Іскристий погляд , усмішка дівоча
Стирчаще декольте і точка , як горіх
А все думки - думки нав'язчиво шепочуть :
" Мені б вернути вроду своїх літ " .
Вдягаєш плаття і наче знову квітка
Та вже не пролісок , а рожа чепурна
Вся гарна на свій вік , як жінка
Та вже не та , яка колись була !
11
4
295
" Емоції вкладаю в ці ряди"
Складаю букви на папері
І виходять ці рядки
Болить й болітиме до завтра
Ти знову спалюєш мости .
Як важкий груз я скину камінь
Черкаю ненавість , що сил
Розмиють ріки мого моря
Чорнильні рими на листі
Помну його порву і спалю
Погані спогади всі з ним
Тримати це в собі не стану
Нехай іде під три чорти !
7
0
210
" Мені не спиться "
Чомусь в ноль - ноль мені не спиться
Шукаю слів , щоб описати своє відчуття
В кімнаті темно - світло мерехтиться
Задумуюсь над сенсом всього свого життя .
Пишу рядки ці , що навівають тишу
Напишу в них про гріх і каяття
Про те , що егоїст і не залишу
Думок про самовтіху для буття
Бажаю кращого для всіх - зриває кришу
А якжеш те чого бажаю я ?!
Про те , що я люблю і ненавиджу
Тебе одного , бо ти моя сім'я !
15
0
290
" Час летить "
Всі говорили :" час летить ! "
А я живу неначе вічна
Чекаю щастя , що бренить
Ставлю питання все одвічне :
" Скільки чекать прийдеться ще ,
На мить коротку насолоди ? "
А рік за роком промайне
Сховає в скриню мою вроду
Коли дозріє вже любов ?
Для сильних почуттів серйозних
Чекаю рішень знов і знов
А ти до цього не приходиш !
Як змучилась моя душа
А очі плачуть від розлуки
Так хочеться обійм й тепла
Та всі чужі - не твої руки !
А серденько бурлить й пече
Як жерло сильного вулкану
Прошу , спіши поки тебе
Люблю , чекаю , надихаюсь .
А рік за роком у кулак
Ховав по зернятку терпіння
Я дуже хочу , щоб ти знав
Рукав вже повний -
Чекаю щастя вознесіння !
16
0
270
" Ти моє світло "
Ти місяць ясний в темряві нічній
Ти освітляєш шлях мій мов нічна лампада
На ноті емоційній - заключній
Цілуєш ніжно у чоло і говориш "кохана" .
Підтримка ти і ти моє плече !
Стіна , яка сховає від невзгод життєвих
Я мов дівча настрашене й мале
Сховатись хочу від проблем суттєвих .
Істочник світла і промінь мій тепла
Зігрієш завжди у своїх обіймах
Ти ангел мій ти мов зерно добра !
Посіяв в мому світі радості насіння .
Візьми мене за руку і веди -
Показуй мені шлях до свого серця
Бо ти мій провідник - моє буття
Кохання моє та благословіння ! .
10
0
193
" Ніч "
Ніч тихенько опустилася на землю
Мантією вкрила сонце золоте
Темрява неначе її крила
Небо чорне - вже не голубе .
Посипить зірки - мов дівча намисто
Засяють в небі ніби ліхтарі
Місяць вийде немов пан - велично
Окутаний пітьмою освітляє далечінь .
14
0
408
"Пори року"
Які ж чудові пори року
Кожна має щось своє :
Осінь золотом присипить
Літо фрукти подає
Зима снігами все лютує
Весна квітує і цвіте .
16
0
483
" Зимова пора "
Прийшла зима снігом накрила
Ліси , сади припорошила
Літають сніжки у дворі
Зі снігу баби чепурні
Ідуть свята у наші хати
Вертепи йдуть пісні співати
Катаються на санках дітки
Спускаються з крутої гірки
Мороз тріщить - щічки щіпає
Волосся зразу замерзає
Теплі куртки та рукавиці
Носи червоні мов суниці .
Дідо Мороз втішає нас -
Бурульки кращі із прекрас !
У кожнім домі є ялинка
На канапе одна ікринка
За кожним столом олів'є
Тільки зимою таке є !
17
2
470
" Осінь прийшла "
Осінь настала - листя опало
Радісно стало у нашім дворі
Дощик алеями падає з неба
Каштани колючі вже на землі .
Йду по асвальті - оранжевий килим
Вітер навіює теплі думки
Сірі мов дим хмаринки у небі
Холодними стали у парку стави .
Цей вир прохолоди після сонця і літа
Стає для людей , як повітря ковток
Настала ця мить , коли світ мов у казці
Мальовничі пейзажі - колір наче жовток .
Відчуй атмосферу цих змін пори року
У лісі давно вже дозріли гриби
Осінній цей запах принесе насолоду
Жовтень постукав - ти його лиш впусти .
16
1
382
" Третя де ми вдвох "
Не у того шукаєш ласки
Не від того чекаєш ніжності й тепла !
Він не дасть тобі яскраві краски
Котрі дадуть краще життя .
Тобі самотньо - розумію
Тобі так хочеться , щоб був
У твоєму житті хтось ближче :
Ніж хлопець , подружка або найкращий друг .
Тендітною неначе квітка
Сховатись хочеш за його плече
Та не забудь у нього ж дівка -
Твоя симпатія її в думках гризе .
Вона його так сильно любить
Разом вони уже давно
Не йди туди - твій крок погубить !
Їх затишне для двох гніздо .
Колись , як ще жила бабуся
Ділилась мудрістю великих літ
-" Ніж руйнувать , своє зліпить навчися "
І відведе Господь тебе від цих життєвих бід .
16
0
340
" Надія "
Надія , як зорі , що світять усюди
Дорогу вони простеляють мені
Віра в майбутнє у серці панує
Наснаги в житті добавляє мені .
Коли мені важко подивлюсь у небо
Зоря засіяє , як промінь душі
В цю мить вже здавалося б ,
Що надію я втратив
Та вічне їх гасло - ця частинка в мені !
19
2
412
" Так важко відпустити "
Так не просто відпустити цю людину
Яка була підтримкою в тяжку годину
Була твоїм плечем - твоя відрада
Завжди корисною була її порада .
Не просто так про все забути :
Адресу , номер , та стосунки .
Коли усе тобі нагадує , що був
У тебе колись : хлопець , дівчина , або найкращий друг !
Перекреслити - із свого життя забрати
Поставити на своє серце грати !
Від тих людей , які там довго жили
Теплом своїм, колись нас окружили.
Так важко дати волю почуттям ,
Коли вже пізно і назад немає вороття,
Коли слова втрачають зміст і все без сенсу
Вже не впускаю людей в гості - зачинене серце .
14
3
401
" Як безмежно тебе я кохаю "
Я розповім цю історію небу
Про те , як безмежно кохаю
Є тисячі людей , є мільйони
Та я завжди тебе обираю
Ти найкращий із них - ти коханий !
Моїм серцем , моєю душею
Я з тобою дійду хоч до краю
Щоб залишатись поряд з тобою .
Розкажу , нехай слухають зорі
І місяць і сонце і квіти
Цю оду любовну для тебе
Де моїм серцем ти володієш .
Принеси вітер сильний на крилах
Йому мої щирі зізнання
І де би коханий не був ти
Почуєш слова ці кохання .
Якщо опинишся раптом на морі
Його бриз принесе у вітрилах
- " Любий мій ти щастя моє , а я твоя дівчинка мила ".
Якщо будеш колись ти у горах високих
Донесе тобі ехо о сердечних тривогах
Про те , як за тебе переживаю
І ще , що найбільше у світі кохаю !
13
0
258
" Пишу вірші коли : "
Коли мені сумно і болить на душі
Я сяду у тиші і пишу ці вірші
Про все що за день мені накипіло
Про те , що в житті я так сильно хотіла
Проблеми , стосунки , родина , сім'я
Немає вже сил - цей тягар тягну я !
Переповнена пам'ять в голові мало місця
Залишилось вільної завдовжки з мізинця
Не складається пазл у моєму бутті Засекречений шифр і забутий на дні
До щастя , любові , вдачі та вроди
Цей ключик від правди і моєї свободи
Щоб зняти замок цих насушних тягот
Я пишу ці вірші не відкривши свій рот
Не ворохнувши язик - не промовлю ні слова
Про те , як насправді у мене лайново
Я немов би в кафе : "принесите мне щот"
:" Не заплачу по счетам " бо душевний банкрот !
9
0
326
" В кожного свій сенс цього вірша "
Остиглий чай стоїть на моєму столі
Застиглий погляд на моєму обличчі
І хліб черствий лежить на моїй тарі
Мені не треба чаші із вином
Що буде переповнювати її поволі і до краю
Лимон із присмаком "солодких" наших днів
Що із кислинкою - перчинкою на думці
Перегоряє все і всі неначе гніт
Приходять наші поїзди в перон останніх станцій .
Цукерки із грайливим коньяком
Скуштуй і ти відчуєш те , що справді
Тебе п'янило і труїло в одну мить
Горіло і було неначе в пеклі .
На підвіконні троянда стоїть
Чуттєвим тоном заіграла скрипка
По небі синьому синичка пролетить
Струни натягнуті - це золотом покрита арфа .
Минають дуже скоро наші дні
Хоч на дворі уже давно розтала крига
Бачу рідна хата стоїть
А біля неї уже дорослі наші діти .
9
0
274
" Діти наші квіти "
Розкаже місяць зорям
І прошепочуть квіти ,
Що будуть в нас з тобою
У далекім часі діти
Сколишить подих вітру
Пахучий цвіт лаванди
Щасливі будем разом :
Мамою і татом
Лози розпустили зелені свої віти
Усі в народі знають ,
" Що діти - наші квіти "
І заквітує мабудь сад
Нашого життя з тобою
У полі розпустився мак
З волошкою блакитною й малою
Можливо будуть діти в нас :
Маленький братик із сестрою.
В зеленім гаю у Дунаю
Білі берізки обнялись
Й немов волосся посплітали своє гілля
Якщо вовіки долі стрічками сплелись
Тоді дійдем аж до весілля
У лузі дальнім є дубок
Собі росте тай проростає
Якщо у парі є любов
В часи негод двох воз'єднає !
16
0
276
" Ти зламав мене "
Ти зламав мене я більше не літаю !
Зв'язавши крила опустив на дно
Стає так важко , я вже задихаюсь
Мені потрібний кисень , де твоє добро ?
В очах моїх міраж рожевий
Із картинок тих , що ти мені проектував
Навіщо прив'язав мене до себе ?
Ти наче зброя така холодна та жорстка !
Я думала ми будемо на небі ,
А ми вже майже дістаєм до дна !
Неначе якіром під воду
Я впала у обману почуття .
Скажи , навіщо ти зробив мене мішенью ?
Для того , щоби відстрілятися за всіх ?!
Досить я для нас останню ноту відіграю
І піднесусь із дна у свій яскравий світ .
11
3
375
" Зима "
Зима тихенько опустилася на землю
Ступаючи снігами по землі
Мороз малює дітям на віконцях
Картини подихом веселі та чудні
У білі плаття увібралися ялинки
Танцюють вальс сніжинки чепурні
Кружляють , падають на землю
А потім в парі з вітром піднімають заметіль .
Мете - мете хуртелиця холодна
Усю природу ковдрою вкрива
Ставки покрив мов скло прозорий
Лід похожий на кристал .
Зима дарує нам білет у казку
Візьми його і налаштується усе в потрібний лад
Можливо у цю казкову та холодну пору
Ти знайдеш у середині себе клад .
10
3
249
" Мне надо так "
Мне надо так ,что бы смеялись вместе
Мне надо так , что бы любило сердце
Мне надо так , что бы в глаза друг - другу
Мы шли по миру , как по большому кругу .
Мне надо так что бы душа живая
Мне надо так что бы опора была рядом
Не просто так ! А рука в руку
Что бы смотрел в мои глаза как изумруды.
Мне надо так , что бы принял и понял
То какой являюсь и была я !
Если найду тебя тогда дойдем до края .
7
0
274
" Колишнє "
У снах мені сниться колишнє
Забути його не дано
Можливо з неба бачить Всевишній
Яке на долю впало руно .
Мокрі повіки закриваються й плачуть
Чи від щастя , від болю , може прикрий жаль?
Піду трішки у бік не по рівній
І прийду у такий сумний край .
Я дуже часто живу у колишніх
Своїх : мріях , надіях , думках
І знаю , що згадувати буде лишнім
Тепер в мене інша лежить карта в руках .
Я знаю , що усе буде добре
Тільки треба жити зараз в тепер !
Та зробити цей час ще ігристим ,
Щоб не згадувать те , що було .
7
0
258
" Мости в доросле життя "
Я так ненавиджу купюри :
Папірчик , фонд , просто монета
За те , що дали нам з тобою :
Розлуку , біль і ще проблеми .
На чому побудований цей світ ?
На вбивствах , грошах і розводах
Хочу зламати ці мости ,
Щоб були : радість , мир , приємна втома .
Як швидко ми з тобою підросли
Батьківський дім покинути хотіли
Як шкода , коли ще ми були маленькі діти
Не зуміли вчасно цінність цього світу зрозуміти
І крадькома все рік за роком
Хотіли у життя доросле увійти.
Та ось коли воно настало
Усе казкове в мить пропало
Куди тепер нам утікти ?
Коли згоріли всі мости !
6
0
356
" Жизнь на бумаге "
Начало не дописанных стихов
Конец положен только начавшихся историй
Рассказов столько , о любви , о жизни молодой
Что так навеки , и остались в том блокноте
И так прошла и жизнь этих людей
А чувства так остались между строчек
Читать их можно вновь и вновь
Все возвращаться в прошлое давно забытое мгновенье
Вот читаешь и оно живо
Хотя давно в живых нет этих судеб .
Начало не дописанных стихов
Конец положен и дописи уже не будет .
10
0
261
" Друг "
Кому повідаєш свою печаль мій друже?
Коли всі друзі будуть бачити у твоєму горі - радість !
Коли твою усмішку змінять сльози
Тоді згадаєш ти про тих з ким було добре
Й хороше й зле бувало випало на долю
Та ці моменти не змінили мого ставлення до тебе .
Запам'ятай знайомих можуть бути : сотні чи мільйони
Та справжній друг в житті буває лиш один !.
8
0
261
" Ти поїдеш "
Ти поїдеш забравши з собою це літо
Те сонця , що днями так гріло мене
І діло повір таки не в погоді
Все тому , що поряд не буде тебе .
Ти пробач карі очі за солоні ці сльози
За те , що я душу рву ще й тобі
Я відпущу лодоню немов би на віки ,
А потім на сам посиджу в тишині .
Так важко останні ці дні зупиняти
Коли години між пальці , неначе вода
Я кожну хвилину готова віддати
За те , щоб на відстань не відпускати тебе .
Я буду чекати сонячними днями й зоряними ночами приїзду твого
І нехай вже на вулиці буде не літо , а осінь
І з похмурого неба буде капати дощ
Як побачу тебе зацвіте все навколо
Обійму , поцілую і відчую тепло.
8
1
265
" Ключі "
Ми дуже часто шукаємо ключі
Які підійдуть у життєві двері
Чи наші чи не наші ці шляхи ?
Залежить від вибору
-" Будем успішні ми , або невдахи "
Старайся підібрати ті ключі , які лежать тобі до серця
Бо без любові до справи
Не буде людоньки вам щастя !
6
0
239
" Краса рідної землі "
Не хвилюйтесь мамо -
Я повернусь додому
Ви закривайте свої віки тай поспіть ,
Коли взійде вже місяць ясний над горою
Ви у вигляді пташини у мій сон прийдіть
Побачите чудовий образ батьківщини :
Усі такі казкові : лани , гаї, сади
Річки налиті небом - хмаринками обвиті
Окутані у рощі калини :
- " Мамо моя , мамо рідна моя ненько
Побачила багато я краси
Та тільки лиш всієї її людям не зрівняти
З красою рідної землі .
6
0
238
" Дитинство"
На балконі лежать іграшки -
Всіма покинуті й забуті
І не згадаєм ми про них ,
Навіть , коли будем у скруті .
Дитинство пора магічних мрій ,
Думок цікавих та ідей різноманітних
- " Не покидай його так швидко , стій !
Шукай у ньому пригод нових і незвичних "
Дитинство - це така пора ,
Коли у вечері не хочеш спати
Та тільки думка є одна :
- " Скоріше б ранок , щоб нові ігри грати "
На дворі були до пізна
Допоки мама додому не покличе
Шанс засумувати був один зі ста ,
У кожній голові було , щось : таємниче , нове .
- " Ох не хотіли в садок ми "
Але ж там запах каші ,
Дверцята шафки з наклейками звірів та фруктів .
А вихователька все просить тишини ,
А діти бавляться і хочуть шуму стуків .
Там такі малі столи , та кріселка немов для мініпутів
Чудові та мягесенькі коври , щоб не покалічити своїх колін та ліктів .
Ми не боялися бути смішні ,
Робили кучу вичудильних викрутасів .
Ех , минулись нашого дитинства дні
А іграшки усе стоять у тишині
І по тепер всіма покинуті і позабуті .
3
1
236
"Літо настало"
Пройшов мороз , пройшла ігрива
Зима холодна та зрадлива.
Коли на водах лід лежить
А з верху сонечко блистить
Теплий промінчик свій пускає
Бруньки дерева розпускають
Усе навколо розтає
Весни пора тут настає .
А за весною , за горами
Розквіли у полі маки
А за ними і ромашки
Заспівали літні пташки.
Все буяє у природі
Зеленіє все в городі
Бо її вже час припав
Липень місяць вже настав .
5
0
216
"Сторінка нашого життя"
Давай сторінку нашого життя перевернемо
Де ти і я щось значило для тебе
Де була капелька маленької надії
На щось чуть більше , на чудові мрії .
Давай забудемо , як сон який нам двом приснився
Залишив солод на губах , який ще не скінчився
Збуди мене посеред сну , до поки ще не пізно
Ще доки не звихнулась я , з тобою так барвисто
Так райдужно , так легко й просто , що хочеться літати
Але простіше буде нам , в чужім театрі ролі грати .
Поодягали маски ми і стали знов на місце
Ось і скінчились наші дні -
Поставив шах і мат мені.
6
0
180
"Весна"
Трави з ранку вкриті росою
Срібні краплини сковзять по листках
Дерева порозквітали весною
Ніжний шепіт закритий у пелюстках
Небо світле іще на світанку
Та зоря вже заходить в далі
А я ходжу босоніж по ганку
І насолоджуюсь цим немов в сні
Ох солодкий цей присмак повітря,
Що із ранку холодне й м'яке
Воно чарівне немов магічне чар зілля
Яке так чарує мене .
Такі чудові перші промені сонця ,
Що розфарбовують неба блакить
Підійди ти у рань до віконця
І твій зір зловить золоту мить.
Як висохнуть краплі на травах
Й дерева розбудять квітки
Ніжний шепіт уже пролунає:
"Ніч настала у пору весни"
6
0
331
"Хто скаже , що кохання не чудове"
Хто скаже , що кохання не чудове ?
Лиш той хто не смакував його , або ж розчарувався в ньому.
Хто скаже , що любов недугом є ?
Тому його так сильно душі не дістає
Хоч через брехню і сльози відповідати будуть "ні"
У темряві нічній , вони чекать обіймів будуть
Від тих про кого в таємницях вони мріють
Та про почуття сказати в очі не посміють.
4
0
292
"Куп'юри"
Чомусь у двадцять першім віці
Куп'юри заміняють нам людей
Усі в житті неначе човни в морі
Втопають у глибинах пристрастей
Великі й сильні хвилі у спокуси
Шторми бажань потоплять почуття
Продали людяність , про доброту забули
Усьому ставлять ціни , навіть на людей .
Існують цінники уже на щастя
І навіть на любов ціна своя вже є
Усе духовне , сокровенне й чисте
Що саме найдорожче - все твоє
Все знищили ці чортові банкноти !
Заполонили душу ,в серце забрели
Насправді ж люди бідняки й банкроти
Коли безцінні речі продали !
5
0
332
