Співай,голоси
Співай пісню свою тиху Про забуті душі Ластівки попід стріхою Лихо, недужі А ти голоси, до ранку Й щоночі Колихай ту колиску Хай заплачуть очі Згадай про ті битви, Як люди вмирали, Коли свічка горіла, Музики заграли Ти заспівала - верби захитались Ти співала, а діти грались Стрічалося щастя, Довго гомоніли, З вечора й до світання На лавці сиділи Настала година, Слова прогриміли, Одинока могила, Снігом забіліла
2020-12-08 21:33:14
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8042