Заборонена

Мия Готлиб

Іди поруч з мистецтвом Та знай, зазнаєш втрати Ти ж знаєш як це бути поруч і сильно кохати Як бігти за потягом З сльозами у серці Та плакать не будеш Пообіцяв нені Рани зашиті квітами Слова ллються ріками Жалю нема і краплини І любити маємо так, як заповіли Заповідали нам палко, віддано Та будь і різким як блискавка Я вдариш в землю Всі долілиць впадуть На колінах благатимуть За кожну провину За рідну країну За мову За стару хатину А ти? Ти просто є плід любові А любов заборонена плоттю Ти побачиш її у білому платті Та не з тобою пішла під вінець Ти жалітимеш кожні втраті Ти писатимеш кожен день коханій Дівчині? Ні Країні За яку би віддав життя За яку би убив без вагань Завдяки молитві й завзяття І хай реве ревучий Тобі не байдуже, друже? Тоді давай хутчіш руку Пам'ятаєш? Батька Тараса науку? "Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями" І скільки раз ти приходила зі сльозами до мами? Скільки раз ти кричала Не вірю То чому ж ти не слуха свою Берегиню?

2020-11-30 21:17:11

2

0

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1229

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1035