Мовчить народ
Привіт із іншої планети На небі тут нема зірок Дерева не танцюють джаз Із магазинів не луна пісні Машин не має голосних Море - мертве Ледь-ледь хвилями гуде. Тут сонце не танцює танго Не чути подиху зими Тут без комерції, реклами Тут без новин, і без "тіві" Письменник склав перо В шухляду Народ так тихо, лиш мовчить Зібрати віче, годі ждать Тут не піде війною рать. Тут водоспади не летять Та є любов, і Вона з Ним Чи люди створять чудеса? Тут хмарочоси вище неба Тут прірви нижче від землі.
2020-11-08 16:15:54
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2041
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1970