Мовчить народ

Мия Готлиб

Привіт із іншої планети На небі тут нема зірок Дерева не танцюють джаз Із магазинів не луна пісні Машин не має голосних Море - мертве Ледь-ледь хвилями гуде. Тут сонце не танцює танго Не чути подиху зими Тут без комерції, реклами Тут без новин, і без "тіві" Письменник склав перо В шухляду Народ так тихо, лиш мовчить Зібрати віче, годі ждать Тут не піде війною рать. Тут водоспади не летять Та є любов, і Вона з Ним Чи люди створять чудеса? Тут хмарочоси вище неба Тут прірви нижче від землі.

2020-11-08 16:15:54

Інші вірші поета

Дивіться, грайте і тримайте Забудь і мрій Заборонена Ніхто

Інші поети

kataiss

@kataiss

breeze_

@breeze_

Валерия Морозова

@morozovalera

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12239

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2621