Там вічно райдужна весна

Мия Готлиб

Цей темний постер на стіні І дзеркала розбиті Забув ту ніч Забув всю біль Все що любив Фарбами лито по підлозі Там синє небо Кольори твого кохання Відтінки радості і щастя Маленькі вкраплення зими Чи може холоду душі Твоєї рідної Душі Ти може скажеш Так не треба Моя душа не крижана В моїй душі добро, кохання Там вічно райдужна весна

2020-11-12 10:09:41

Інші вірші поета

Ich Покірно я... Ніхто Вино

Інші поети

нnw αsω

@hnwasw14

dila mayne

@fuckmeziam

Silver Spy

@S_i_l_v_e_r

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2225

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1910