لا أهتم
mira_cha
من قد يهتم بروحي المتحطمة ؟ . من قد يفكر فيها ؟ . ابكي لساعات طوال ... ابكي لأوقات ترهقني.. لكن ما يؤلمني أكثر .. هو أن ملامح وجهي لا تستجيب لا تتفاعل مع بكائي و نحيبي العالي لا تظهر مدى انجراحي و انكساري .. . فلا أحد يهتم . سواء انكسرت و جرحت سواء بكيت و صرخت. لا احد يهتم لذا لا اهتم لأحد . كل شيء قبيح في حياتي أحاول ان اتناسى ذلك الألم في لحظات مزاجي الجيد . لكنها سريعا ما تختفي .. لم أحب أحدا في حياتي ربما اهتممت للبعض لكن بالتأكيد انا لم أعطي جل اهتماني لأحد . بانغتان ٧ أشخاص لكنكم لا تعلمون أنكم ملجأي الوحيد . ملاذي و عائلتي الدافئة التي لم أحصل عليها يوما . 🌸
2018-08-31 16:13:10
11
14
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (14)
Sho8765Sho
@ mira_cha ان شاءالله
Відповісти
2018-08-31 18:48:54
1
Kem Joker
ارميز
Відповісти
2018-08-31 23:19:21
1
mira_cha
@Kem Joker 💙
Відповісти
2018-09-01 10:38:52
Подобається
Інші вірші поета
اقتباس ليست مجرد كلمة ! هممم خقة
Інші поети
Zeen
@Blue_Bliss
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3553
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5086