لا أهتم

mira_cha

من قد يهتم بروحي المتحطمة ؟ . من قد يفكر فيها ؟ . ابكي لساعات طوال ... ابكي لأوقات ترهقني.. لكن ما يؤلمني أكثر .. هو أن ملامح وجهي لا تستجيب لا تتفاعل مع بكائي و نحيبي العالي لا تظهر مدى انجراحي و انكساري .. . فلا أحد يهتم . سواء انكسرت و جرحت سواء بكيت و صرخت. لا احد يهتم لذا لا اهتم لأحد . كل شيء قبيح في حياتي أحاول ان اتناسى ذلك الألم في لحظات مزاجي الجيد . لكنها سريعا ما تختفي .. لم أحب أحدا في حياتي ربما اهتممت للبعض لكن بالتأكيد انا لم أعطي جل اهتماني لأحد . بانغتان ٧ أشخاص لكنكم لا تعلمون أنكم ملجأي الوحيد . ملاذي و عائلتي الدافئة التي لم أحصل عليها يوما . 🌸

2018-08-31 16:13:10

11

14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (14)

Sho8765Sho

@ mira_cha ان شاءالله

Відповісти

2018-08-31 18:48:54

1

Kem Joker

ارميز

Відповісти

2018-08-31 23:19:21

1

mira_cha

@Kem Joker 💙

Відповісти

2018-09-01 10:38:52

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12302

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3083