كُن بِخَير

mira_cha

كن بخير... لا لأجلي .... بل لأجلك أنتْ . ابتسم ... ليس لي ... بل لتسعد نفسك 🌸 . إفعل ما تحبه ... واستمتع بكل لحظة في حياتك . أسعد روحك و لا تجعلها تستسلم لعثرات حياتك . إجعل من كل ألم أصابك عقارا تعالج نفسك به من الجرح القادم . . لا نسى أبدا .. أنك لست وحيدا . . طالما هذا العالم مازال يتنفس فاعلم انك تملك الكثير من الأشخاص من حولك . الكثير من الأصدقاء .. الكثير من الأخوة و الكثير الكثير من الذكريات التي تنتظرك حتى تعيش لحظاتها و تخزنها في الذاكرة .. لتسعدك لاحقا . لا تنسى انك سعيد بذاتك بروحك كما هي . . لا تنسى انك مميز حتى لو لم يعترف العالم بذلك . أيقن لوحدك أنك أنت من يملك عالمك الخاص وانت من صنعته لذاتك ... وعليه فأنت من ستحميه . لا تنسى الحياة جميلة . فقط أنظر بطريقة أخرى لها . و لا تنسى أخيرا أبتسم كثيرا 🌸 . . ||Mira_cha||

2018-09-04 11:41:58

16

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

mira_cha

@Kem Joker يسعدك 💙

Відповісти

2018-09-04 17:20:10

Подобається

MS CHOKLEET KAKAO

كلام جميل 💗💗

Відповісти

2018-09-04 18:15:42

1

Sham Am

كلام رائع ومشجع 😌💛

Відповісти

2018-09-04 20:37:38

1

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

2649

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11443