كُن بِخَير

mira_cha

كن بخير... لا لأجلي .... بل لأجلك أنتْ . ابتسم ... ليس لي ... بل لتسعد نفسك 🌸 . إفعل ما تحبه ... واستمتع بكل لحظة في حياتك . أسعد روحك و لا تجعلها تستسلم لعثرات حياتك . إجعل من كل ألم أصابك عقارا تعالج نفسك به من الجرح القادم . . لا نسى أبدا .. أنك لست وحيدا . . طالما هذا العالم مازال يتنفس فاعلم انك تملك الكثير من الأشخاص من حولك . الكثير من الأصدقاء .. الكثير من الأخوة و الكثير الكثير من الذكريات التي تنتظرك حتى تعيش لحظاتها و تخزنها في الذاكرة .. لتسعدك لاحقا . لا تنسى انك سعيد بذاتك بروحك كما هي . . لا تنسى انك مميز حتى لو لم يعترف العالم بذلك . أيقن لوحدك أنك أنت من يملك عالمك الخاص وانت من صنعته لذاتك ... وعليه فأنت من ستحميه . لا تنسى الحياة جميلة . فقط أنظر بطريقة أخرى لها . و لا تنسى أخيرا أبتسم كثيرا 🌸 . . ||Mira_cha||

2018-09-04 11:41:58

16

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

mira_cha

@Kem Joker يسعدك 💙

Відповісти

2018-09-04 17:20:10

Подобається

MS CHOKLEET KAKAO

كلام جميل 💗💗

Відповісти

2018-09-04 18:15:42

1

Sham Am

كلام رائع ومشجع 😌💛

Відповісти

2018-09-04 20:37:38

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4834

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11405