حرية
mira_cha
أكان عومي في مستنقع الموت و الخذلان قيداً لي أكنت سجينةً من دون أن أُدان بتهمة تسجني في قيعان انعدام الأحلام ؟ حركت يداي بعشوائية فلست أطلب غير الحرية و لكن الأوان قد فنى و حلمي قد تلاشى في منام أأصبحت الحرية شيئا لا يشترى ولا في الأحلام ؟ أم فقط علينا السكون و عدم عصيان الآلام ؟ ولكننا بشر و البشر لا يرضون بالهوان و الذلان لذا فاليحدث الفيضان فيضان من المشاعر قد قيدت لزمان و قد حان الأوان فلو مات في منام فللواقع فرصة لتحقيقه و رسم ساحة النضال نضال! هو لحريتي التي فقدت حرية مشاعري التي منعت من التشكل كالغمام و ها أنتِ يا برعم السلام قد بدأتي تضربين جذورك لتخرجي من مجرد آمال إلى واقع و حادث يُشِبُ نارا في داخلي من العزم و الكفاح . . لو رضيت يوما بالذل و الهوان لما استطعتُ و لا استطاع احدنا رسم عالمه بين صفحات حياته الفانية ذات الألوان القاتمة . إرمي علبةة الالوان الكئيبة و استبدلها بأخرى جديدة تضج بالحياة . شيء كتبته على السريع قبل ساعات ❤🌸
2018-08-21 19:53:03
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
mira_cha
@Sho8765Sho شكرا ❤
Відповісти
2018-08-22 02:31:51
Подобається
mira_cha
شكرا يعسل 😍 كنت جالسة انتظر فكتبت و وقتها الجو كان يجنن فالالهام نزل ؛)
Відповісти
2018-08-22 02:34:48
Подобається
mira_cha
❤
Відповісти
2018-08-22 02:48:13
Подобається
Інші вірші поета
اقتباس متناثرة هي سعادتي خقة ذكرى ..
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3325
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3215