حرية
mira_cha
أكان عومي في مستنقع الموت و الخذلان قيداً لي أكنت سجينةً من دون أن أُدان بتهمة تسجني في قيعان انعدام الأحلام ؟ حركت يداي بعشوائية فلست أطلب غير الحرية و لكن الأوان قد فنى و حلمي قد تلاشى في منام أأصبحت الحرية شيئا لا يشترى ولا في الأحلام ؟ أم فقط علينا السكون و عدم عصيان الآلام ؟ ولكننا بشر و البشر لا يرضون بالهوان و الذلان لذا فاليحدث الفيضان فيضان من المشاعر قد قيدت لزمان و قد حان الأوان فلو مات في منام فللواقع فرصة لتحقيقه و رسم ساحة النضال نضال! هو لحريتي التي فقدت حرية مشاعري التي منعت من التشكل كالغمام و ها أنتِ يا برعم السلام قد بدأتي تضربين جذورك لتخرجي من مجرد آمال إلى واقع و حادث يُشِبُ نارا في داخلي من العزم و الكفاح . . لو رضيت يوما بالذل و الهوان لما استطعتُ و لا استطاع احدنا رسم عالمه بين صفحات حياته الفانية ذات الألوان القاتمة . إرمي علبةة الالوان الكئيبة و استبدلها بأخرى جديدة تضج بالحياة . شيء كتبته على السريع قبل ساعات ❤🌸
2018-08-21 19:53:03
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
mira_cha
@Sho8765Sho شكرا ❤
Відповісти
2018-08-22 02:31:51
Подобається
mira_cha
شكرا يعسل 😍 كنت جالسة انتظر فكتبت و وقتها الجو كان يجنن فالالهام نزل ؛)
Відповісти
2018-08-22 02:34:48
Подобається
mira_cha
❤
Відповісти
2018-08-22 02:48:13
Подобається
Інші вірші поета
اقتباس سبحان من سواه خَرْبَشَاتُ قَلَمٍ اقتباس
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5374
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12578