ДОРОГИ
Усі дороги ведуть на смерть, і аж ніяк не на життя, Подивися просто вперед, хіба ти такого бажав?! Подивися у їхні очі з жахливим «Донбаським синдромом», Вони вертаються з самого пекла, але все ж звуть його домом. Усі дороги ведуть в забуття, нашу пам'ять вб'є час. Подивися, пройдуть літа, ніхто їх й не згадає з нас. Подивися — це правда, на жаль, але ж хіба в цьому суть. Люди клянуться тому, бо знають точно, що можна забуть. Усі дороги ведуть на смерть, і аж ніяк не на життя, Подивися просто вперед, поклянися, що дійдеш до кінця. Подивися у очі живих і змирися — їх правда – брехня, І продовжи далі іти, ти поклявся дійти до кінця...
2022-10-30 21:33:31
10
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2072
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4881