ДОРОГИ

Деміра Рейн

Усі дороги ведуть на смерть, і аж ніяк не на життя, Подивися просто вперед, хіба ти такого бажав?! Подивися у їхні очі з жахливим «Донбаським синдромом», Вони вертаються з самого пекла, але все ж звуть його домом. Усі дороги ведуть в забуття, нашу пам'ять вб'є час. Подивися, пройдуть літа, ніхто їх й не згадає з нас. Подивися — це правда, на жаль, але ж хіба в цьому суть. Люди клянуться тому, бо знають точно, що можна забуть. Усі дороги ведуть на смерть, і аж ніяк не на життя, Подивися просто вперед, поклянися, що дійдеш до кінця. Подивися у очі живих і змирися — їх правда – брехня, І продовжи далі іти, ти поклявся дійти до кінця...

2022-10-30 21:33:31

Інші вірші поета

Поезія ... Не тримай мене за руку ... ІСНУВАННЯ

Інші поети

Thomas Agud

@thomasagud

Time_Fune

@Time_Fune

@ Aphrose

@rose_vinluan

Схожі вірші

Всі

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

8010

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1666