смерть в синьо-жовтих очах
А знаєш, будинки хитаються, в твоїх синьо-жовтих очах, Сьогодні чиєсь обривається, чиєсь синьо-жовте життя. А знаєш, як мені боляче, я помираю із ним. Та завтра доведеться прокинутись, щоб побути ще трохи живим. А знаєш, я ненáвиджу життя, сьогодні ще більше, навіть. Якби ж вони вбили мої відчуття, навіщо вони їх живими лишають. А знаєш, це суча брехня, що біль виліковує час, Я тепер відчуваю це щодня, відколи побачила смерть в твої синьо-жовтих очах... _______________ загиблому Герою 28.09.22
2022-09-28 17:40:16
6
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Nadine Tikhonovitch
@Деміра Рейн а навколо тебе також війна, і сам ти можеш щезнути кожною хвилини, як і цивільні дорогі люди. Але вистоїмо. Війна йде не перший рік... Жах у тому, що люди почали звикати... Але ми переможемо! І буде життя. Обов'язково буде!
Відповісти
2022-09-28 18:06:45
1
Деміра Рейн
@Nadine Tikhonovitch Так, ми переможемо, по-іншому ніяк 🥲🇺🇦
Відповісти
2022-09-28 18:54:41
1
Яна Тарасюк
неймовірна сильна робота, до сліз 😭💙💛
Відповісти
2022-09-28 20:16:38
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2526
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1774