смерть в синьо-жовтих очах
Деміра Рейн
А знаєш, будинки хитаються, в твоїх синьо-жовтих очах, Сьогодні чиєсь обривається, чиєсь синьо-жовте життя. А знаєш, як мені боляче, я помираю із ним. Та завтра доведеться прокинутись, щоб побути ще трохи живим. А знаєш, я ненáвиджу життя, сьогодні ще більше, навіть. Якби ж вони вбили мої відчуття, навіщо вони їх живими лишають. А знаєш, це суча брехня, що біль виліковує час, Я тепер відчуваю це щодня, відколи побачила смерть в твої синьо-жовтих очах... _______________ загиблому Герою 28.09.22
2022-09-28 17:40:16
5
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Nadine Tikhonovitch
@Деміра Рейн а навколо тебе також війна, і сам ти можеш щезнути кожною хвилини, як і цивільні дорогі люди. Але вистоїмо. Війна йде не перший рік... Жах у тому, що люди почали звикати... Але ми переможемо! І буде життя. Обов'язково буде!
Відповісти
2022-09-28 18:06:45
1
Деміра Рейн
@Nadine Tikhonovitch Так, ми переможемо, по-іншому ніяк 🥲🇺🇦
Відповісти
2022-09-28 18:54:41
1
Яна Тарасюк
неймовірна сильна робота, до сліз 😭💙💛
Відповісти
2022-09-28 20:16:38
1
Інші вірші поета
Не сумую я ! ПАНАЦЕЯ Кохання учить прощати Вони – це ми .
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2535
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6293