Раз і назавжди !
Деміра Рейн
Обирай для себе колір , Білий , жовтий чи червоний , І не важливо він який , Цей світанок буде твій . Обирай стежину ту , Вже протоптану , легку , Що тебе росяним ранком , Приведе у світ світанку . Обирай для себе колір , Стиглий , спілий чи бузковий , Обирай як літа смак , Тільки ти запам'ятаєш так , Обираєш як творити , Та як правильно чинити , Як чудово скласти вірш , Щоби був чимдуж гарніш . Обрирай мені слова , Які хочу почути я , Обирай коли і де , Ми зустрінемося ще . Обирай чи сильно любиш , Та чи завжди зі мною будеш , Що обрав те і ціни , Бо обрав раз на завжди .
2020-12-16 22:10:55
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Fox
Вірш чудовий, такий світлий і добрий🤗 Але в передостанньому стовпчику помилка.
Відповісти
2020-12-17 00:00:16
1
Інші вірші поета
РЖАВА МІДЬ Душу забрала війна ІСНУВАННЯ Харків
Інші поети
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5726
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2501