не свято
Завтра донечці виповнюється шість, Але тато привітати не при́йде. Тата вчора поранив рашист, А сьогодні він в лікарні загинув. Донька тата не побачить ніколи, Але вірить, що він прийде на свято. Мама лиш відповідає, що скоро. Бо не знає, як доньці сказати. Донька тата шукає за вікном, Виглядаючи кожну хвилину, Мама плаче чомусь за столом. Не розуміє нічого дитина. «Завтра зранку він точно прийде, У думках дівча промовляє, — Бо не може ніколи бути таке, Що тато мене не привітає». Донька вранці прокинулась швидко, І гайда шукати тата у домі. Мати каже «моя ти дитинко... Тато вже не прийде ніколи... Він тепер із небес захищає, Поглядає на нас з тобою», Світ зламався, сльози в малечі, Лиш шепоче тихесенько «тато», Оселилась в душі порожнеча, День народження — більше не свято.
2022-10-02 20:11:41
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
для мене це лише біль, або спосіб хоч трохи полегшити її
Відповісти
2022-10-02 20:14:52
Подобається
Деміра Рейн
@Джавелін ꑭ Байрактарович віддаю біль віршам, стає трішки легше
Відповісти
2022-10-02 20:16:51
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2630
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4928