Блог
Всі
2025 тут
Новини, Гумор, Особисте
Привіт, народе! Всіх з наступаючим новим роком 🎄
Це мабуть самий звичайний день з усіх звичайних, навіть моє дн трохи відрізняється від інших, а от новий рік, геть був буденним.😅
Усім бажаю миру, бути здоровими, багатими і щасливими будь-де, будь-коли і завжди! Писати побільше літератури, досягти неосяжних вершин, стрибнути вище своєї голови і голови інших 🌚 Поменше сумних днів, моментів і поганих людей у вашому житті 🙌🏼
Обійняла, припідняла і до зустрічі у 2025-му🎉🎉🎆🎆
Новини
все тимчасове; і навіть ми, і навіть ти.
і навіть небо, не кажучи про сонце.
все почалося і з часом до кінця має прийти,
забутися, неначе вчора ще живим був сон цей...
💔
1
116
просто думки
Думки вголос, Особисте
Дякую, людям, що мене оточують за мій синдром відкладеного життя, за те, що я проживаю (буду проживати) найкращі моменти свого життя колись потім, навіть новий рік, навіть свій дн - колись не сьогодні, в той час, як життя спливає, як усе минає. Я, звісно, вибачаюсь, що маю звичку когось винити, але це справді так, я не хочу ним перечити, я боюся якось зробити боляче - тому мрію про майбутнє, якого 95% що не буде.
Книги
Всі
Вірші
Всі
...
я втомилась, мені боляче, знаєш...
я хочу назад,
повернутись туди, де нічого немає...
я здалась, бо сьогодні похолодало...
минуле бентежне,
але мені понад усе його не вистачає.
мені знову болить, очі скляніють...
я простила усіх,
я молю небо, лише б вони мене також простили.
дерев'яне обличчя, з ним так важко всміхатись,
але ж чере силу,
можна потерпіти, щоб дивним не здатись.
24/03/23
13
1
414
ВУЛИЦІ
імена друзів тепер носять вулиці,
застигли їх посмішки на фотографіях,
минуле, що точно уже не забудеться,
віднині життя болить чорними датами.
старе кладовище майорить синьо-жовтими,
двадцятиріччні — занадто рано,
ти серед них — так само усміхнений,
твоє фото і надпис — till Vallhala...
_________________________
сьогодні випадково побачила цю фразу «мої друзі стали вулицями» і написала болючі рядочки, мабуть знайомі кожному, на жаль 😔😔
13
2
365
...
у мене нема часу,
я заплатила за те,
щоб легше дихалось.
бо з кожним днем все важче,
здавалось, ще не багато
мені залишилось,
у мене нема сил,
схоже вони також
мають свої певні ліміти.
не знаю коли і з ким,
мені доведеться
цю землю покинути.
у мене нема почуттів,
якісь стали непотрібні
а інші загинули.
лютий ворог - як звір,
якщо не вбив,
то зумів покалічити.
у мене нема часу,
я ним заплатила,
за щось більш важливе.
і поки у мене є ще п'ять хвилин,
я витрачу них,
на те, щоб любити Україну.
25.02.23/10.03.23
10
0
406
