МАМО
Мамо, я сьогодні не спав цілу ніч, розриви снарядів не дають спати. Я втратив друга, того що пліч-о-пліч, йшов зі мною Вкраїну захищати. Вчора не їв, та й сьогодні не буду, в горло не лізе шматок, Сказали, що завтра підмога прибуде, обіцяли, що встоїть наш блок. Мамо, мені зовсім не страшно, я втратив вже майже усі відчуття, Ти не хвилюйся, молися краще, щоб швидше уже перемога прийшла. Тут теж усі моляться, на Образ той, що мені ти поклала в кишеню, Я всюди ношу його із собой, бо вірю, що життя мені збереже він. Мамо, коли все нарешті скінчиться, любитиму тебе тільки сильніш, Так хочеться сильно, наче дитині, повернутись додому бистріш. Та я буду стояти, до останнього подиху, допоки сил маю, поки не впаду, І роблю я це, ніяк не для подвигу, а лише через те, що Україну люблю. Мамо, ця ніч довга така, і кожна година неначе вічність. Я просто чекаю на дорогу назад, і вірю — це жахіття скінчиться. Ти теж тільки вір, що все буде добре, віра твоя оберігає мене, В серці моєму ти завжди поряд, тому все лихе нас обмине. Мамо, я вже скоро повернуся додому, і перемогу принесу на плечах. Ти тільки дочекайся та зустрінь з порогу, із сльозами радості на очах... 14 березня 2022
2022-11-03 19:17:10
7
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1416
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1716