تَحمُل
[أقتباس من أيُولُوس] "لا بأس تحمل ." أومأت له ،ولم أعلم حقاً ما قصده ب'تحمل' أيعني أبي أم يعني وضعه المطهر علي معصمي. مم ربما كذبت في إيمائي له فأنا لا أوافقه في أمر التحمل ذلك ،أعني لماذا نتحمل ؟ ماذا سنجني؟ أن التحمل ما هو إلا مماطلة في تغير حالة سيئة يمر بها شخصٌ ما ، يكون خائف من التغيير يظن أن البقاء في وضع سىء يعرفه هو أفضل بكثير من وجوده في وضع أفضل لا يعرفه . إن التحمل ليس فضيلة ولا الطاعة كذلك كمّا يروج لهما ،إن الطاعة العمياء صفة الأتباع، القطيع ، العبيد إن صح التعبير ، إما الأحرار فهم يناقشون متىٰ شاؤوا.
2020-07-25 20:25:07
24
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Ghadeer_29
💛💛💫
Відповісти
2020-08-30 12:26:16
1
Mira
صححح
Відповісти
2020-10-17 12:24:21
1
ماريَام '
@Mira ❤️❤️
Відповісти
2020-10-17 12:25:02
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2694
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11485