To life, to God, to them, to my mind.
Molly Walker
I'm just standing in the bad side of my head, I can't move away from this place. Dices said she need to stay here for the bit. It's doesn't matter anyway because I don't really try To think, to work, to move, to die... I'm happy only when I try said it to my stupid mind. It's doesn't matter very much. To friends, to family, to social media, to me... I working hard with myself to prefer another side. They always hate my background like I can just delete this. They said, "I'm not fun and I'm just a stupid girl Who live in their shadow", It's true, i really think so. To life, to God, to them, to my mind...
2022-12-22 07:54:11
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ya A
Like it 😍
Відповісти
2022-12-23 15:31:41
1
Molly Walker
@Ya A thanks ❤️
Відповісти
2022-12-23 16:19:31
Подобається
Ya A
@Molly Walker welcome keep going 💜
Відповісти
2022-12-23 16:21:12
1
Інші вірші поета
Past summer night Страх самотності Will back soon Мистецтво палає
Інші поети
Lincevskaia_16_17
@Lincevskaia_16_17
Роберт Муншфэ
@Robert_Munschfer
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15287
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12307