Вірші
Плата
Гортаю за стрінкою сторінку
У горлі ком у роті гірко
Я десь почув ридаючу дитинку
Я схаменувся та промайнувши стрімко
У холі власної свідомості стою
Моя душа вже сповнена по вінця
А я все лью и лью
Не розуміючи що дах спливе по бильцях
Якщо це все я не скінчу
По горло я напився ледь стою
Тікай від мене мариво яснее
Не тьмар мої без того сплутані думки
Я не боюсь своєї скелі
Як Прометей на ній я повішу
За щастя кожного, тепла і знання я сплачу
2
0
402
