Вірші
Ніким не прочитаний лист
Ти не водив мене за руку, тату
Хоча, в дитинстві, я хотіла лиш цього
Щоб потім твої руки пам'ятати
Дарма, що сиве, але батьківське чоло
Давно у тебе є своя родина
Хлоп'ятко теж мале росте
Проте, скажи, от чим я не твоя дитина?
Чому для тебе я - ніщо? Пусте...
Клянусь, що цей лист ти ніколи не побачиш
А я пущу німу, скупу сльозу
Та прийде старісь, і не раз заплачеш
Бо не бажалось мать ТАКУ доньку.
4
0
529
