Ніким не прочитаний лист
Ти не водив мене за руку, тату Хоча, в дитинстві, я хотіла лиш цього Щоб потім твої руки пам'ятати Дарма, що сиве, але батьківське чоло Давно у тебе є своя родина Хлоп'ятко теж мале росте Проте, скажи, от  чим я не твоя дитина? Чому для тебе я - ніщо? Пусте... Клянусь, що цей лист ти ніколи не побачиш А я пущу німу, скупу сльозу Та прийде старісь, і не раз заплачеш Бо не бажалось мать ТАКУ доньку.
2018-12-17 01:21:19
4
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2396
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2276