...
"Чому ти плачеш?",- запитав хлопчик у неба... У відповідь почув він тільки сильний грім! Ти знаєш, мама казала печаллю ділитись треба, Та у відповідь знов пролунав грім. Тут хлопчик заплакав до неба й сказав: Моя мама тепер у тебе назавжди в гостях... Вона залишила мене зовсім маленьким, а їй стільки всього не сказав... Він плакав і плакало небо, блакитне мов стяг! То плакала матір за сином, яка тепер в небесах, Яка говорила:"Я тебе не покину",- та життя забрав в неї Бог. Кохала ця жінка свого хлопчину, носила його на руках, Та смерть їх не пощадила, лишила щастя обох! Той хлопчик підріс і пішов захищати другу матір свою, Яку так само кохав до безтями, він залишив дівчИну одну. Та там він зустрів вже знайому розлучницю смерть, Яка розбила серце йому тоді, а тепер зупинить його геть. Він плакав і плакала мати разом із ним, Тепер вони зустрілися і завжди разом. Тепер вони удвох на небесах вільні, як птахи! Тепер вони назавжди в Бога під крилом! @zv.nata_sha
2021-06-20 19:18:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4466
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2262