...
"Чому ти плачеш?",- запитав хлопчик у неба... У відповідь почув він тільки сильний грім! Ти знаєш, мама казала печаллю ділитись треба, Та у відповідь знов пролунав грім. Тут хлопчик заплакав до неба й сказав: Моя мама тепер у тебе назавжди в гостях... Вона залишила мене зовсім маленьким, а їй стільки всього не сказав... Він плакав і плакало небо, блакитне мов стяг! То плакала матір за сином, яка тепер в небесах, Яка говорила:"Я тебе не покину",- та життя забрав в неї Бог. Кохала ця жінка свого хлопчину, носила його на руках, Та смерть їх не пощадила, лишила щастя обох! Той хлопчик підріс і пішов захищати другу матір свою, Яку так само кохав до безтями, він залишив дівчИну одну. Та там він зустрів вже знайому розлучницю смерть, Яка розбила серце йому тоді, а тепер зупинить його геть. Він плакав і плакала мати разом із ним, Тепер вони зустрілися і завжди разом. Тепер вони удвох на небесах вільні, як птахи! Тепер вони назавжди в Бога під крилом! @zv.nata_sha
2021-06-20 19:18:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12371
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1658