...

mrs_nali

"Чому ти плачеш?",- запитав хлопчик у неба... У відповідь почув він тільки сильний грім! Ти знаєш, мама казала печаллю ділитись треба, Та у відповідь знов пролунав грім. Тут хлопчик заплакав до неба й сказав: Моя мама тепер у тебе назавжди в гостях... Вона залишила мене зовсім маленьким, а їй стільки всього не сказав... Він плакав і плакало небо, блакитне мов стяг! То плакала матір за сином, яка тепер в небесах, Яка говорила:"Я тебе не покину",- та життя забрав в неї Бог. Кохала ця жінка свого хлопчину, носила його на руках, Та смерть їх не пощадила, лишила щастя обох! Той хлопчик підріс і пішов захищати другу матір свою, Яку так само кохав до безтями, він залишив дівчИну одну. Та там він зустрів вже знайому розлучницю смерть, Яка розбила серце йому тоді, а тепер зупинить його геть. Він плакав і плакала мати разом із ним, Тепер вони зустрілися і завжди разом. Тепер вони удвох на небесах вільні, як птахи! Тепер вони назавжди в Бога під крилом! @zv.nata_sha

2021-06-20 19:18:23

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3098

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1473