Пам'ятаєш?
mrs_nali
Хей, а ти мене ще пам'ятаєш? Може впізнаєш, а хоча як знаєш... Я згадую, як на перерві обіймав, А потім ніжно і дбайливо цілував. Ще трохи хочеш ти про нас згадати? Гаразд, я буду спогади тобі нарізати! При всьому класі говорив:"Кохаю", А після випускного сказав:"Незнаю"... Продовжувати цей важкий момент? Чи може ти вже згадав цей фрагмент? Якщо ні, то я звичайно продовжу, Як ти сказав після "Кохаю" — "Неможу". Може досить вдавати, ніби незнаєш? Чи хочеш, щоб я думала, що кохаєш? Запам'ятай, що для мене ти пустишка, Людина, в якої занадто тонка кишка! Тобі я пораду напевно дам невелику: Ми хочемо правду, а не брехню литу. І хай це буде не казково зовсім, Але слова від серця лише добрі. Якщо непам'ятаєш, то бувай, Але пораду ти не забувай! @zv.nata_sha
2021-06-20 19:16:18
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Дуже гарно!😍
Відповісти
2021-06-21 10:44:40
1
mrs_nali
@Блакитноока дякую, мені надзвичайно приємно🥰
Відповісти
2021-07-03 00:25:22
Подобається
Інші вірші поета
Правда Доля Сьогодні чи завтра? Справжня я
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8154
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790