Пам'ятаєш?

mrs_nali

Хей, а ти мене ще пам'ятаєш? Може впізнаєш, а хоча як знаєш... Я згадую, як на перерві обіймав, А потім ніжно і дбайливо цілував. Ще трохи хочеш ти про нас згадати? Гаразд, я буду спогади тобі нарізати! При всьому класі говорив:"Кохаю", А після випускного сказав:"Незнаю"... Продовжувати цей важкий момент? Чи може ти вже згадав цей фрагмент? Якщо ні, то я звичайно продовжу, Як ти сказав після "Кохаю" — "Неможу". Може досить вдавати, ніби незнаєш? Чи хочеш, щоб я думала, що кохаєш? Запам'ятай, що для мене ти пустишка, Людина, в якої занадто тонка кишка! Тобі я пораду напевно дам невелику: Ми хочемо правду, а не брехню литу. І хай це буде не казково зовсім, Але слова від серця лише добрі. Якщо непам'ятаєш, то бувай, Але пораду ти не забувай! @zv.nata_sha

2021-06-20 19:16:18

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Блакитноока

Дуже гарно!😍

Відповісти

2021-06-21 10:44:40

1

mrs_nali

@Блакитноока дякую, мені надзвичайно приємно🥰

Відповісти

2021-07-03 00:25:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2370

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1910