Пам'ятаєш?

mrs_nali

Хей, а ти мене ще пам'ятаєш? Може впізнаєш, а хоча як знаєш... Я згадую, як на перерві обіймав, А потім ніжно і дбайливо цілував. Ще трохи хочеш ти про нас згадати? Гаразд, я буду спогади тобі нарізати! При всьому класі говорив:"Кохаю", А після випускного сказав:"Незнаю"... Продовжувати цей важкий момент? Чи може ти вже згадав цей фрагмент? Якщо ні, то я звичайно продовжу, Як ти сказав після "Кохаю" — "Неможу". Може досить вдавати, ніби незнаєш? Чи хочеш, щоб я думала, що кохаєш? Запам'ятай, що для мене ти пустишка, Людина, в якої занадто тонка кишка! Тобі я пораду напевно дам невелику: Ми хочемо правду, а не брехню литу. І хай це буде не казково зовсім, Але слова від серця лише добрі. Якщо непам'ятаєш, то бувай, Але пораду ти не забувай! @zv.nata_sha

2021-06-20 19:16:18

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Блакитноока

Дуже гарно!😍

Відповісти

2021-06-21 10:44:40

1

mrs_nali

@Блакитноока дякую, мені надзвичайно приємно🥰

Відповісти

2021-07-03 00:25:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12475

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2367