Неня..
Myrka Klantyuk
Заплітала коси мені кожного ранку, Цілувала в лоба стоячи на ґанку Витирала сльози,говоривши:"все в порядку!" Відправляла в школу ,готуючи сніданки Одягала в речі ,немов ми багаті панянки. Не цінувала я того ,що мала. Виросла ,зрозуміла ,шкодувала. Твої очі, мов зорі ясні Звичайно ж бувають і сумні, Та стараюсь бачити посмішку твою, Що так і гріє душу мою . Свята моя нене, Вибач, за недоспані ночі, За брехню ,яку чула не раз. Дякую,що не сумнівалась ніколи! Стояла міцною горою повсякчас. Була тою,хто дав мені подих любові, Ритм серця й безцінную волю.
2019-05-05 05:40:19
0
0
Інші вірші поета
ТИ... .. Питання .? Про життЯ.
Інші поети
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075