Гра

Микола Дуб

Навіщо казати кохаю? А потім в сльозах "забуду!" Навіщо обіцяти назавжди? А ввечері кричати "піду!" Навіщо зранку цілувати? Коли це останній поцілунок. Навіщо тримати за руку? Якщо завтра не буде кого. Навіщо говорити красиві слова? А в житті не виходить нічого. Це війшло в повсякдене життя, І ніхто не хоче замислитись: Може вона дійсно тебе кохає, Ночами чекає твого дзвінка. А ти береш і граєш в ігру. Та Уви! Ти забув зберегтись...! І вона сьогодні помре, вночі. Через твою дурість та байдужість. Ти її вже не вернеш. Ніколи! Бо кохання- це не гра І ти не ігрок в її житті....

2018-07-18 18:12:57

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

GRAFO

Гарні вірші) Любов вимірюється не лише гарними словами, а й тим, що у серці. У вас добре зроблено на це акцент)

Відповісти

2018-07-18 18:47:32

1

Микола Дуб

@ GRAFO дякую)

Відповісти

2018-07-18 19:12:28

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11508

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12464