Гра

Микола Дуб

Навіщо казати кохаю? А потім в сльозах "забуду!" Навіщо обіцяти назавжди? А ввечері кричати "піду!" Навіщо зранку цілувати? Коли це останній поцілунок. Навіщо тримати за руку? Якщо завтра не буде кого. Навіщо говорити красиві слова? А в житті не виходить нічого. Це війшло в повсякдене життя, І ніхто не хоче замислитись: Може вона дійсно тебе кохає, Ночами чекає твого дзвінка. А ти береш і граєш в ігру. Та Уви! Ти забув зберегтись...! І вона сьогодні помре, вночі. Через твою дурість та байдужість. Ти її вже не вернеш. Ніколи! Бо кохання- це не гра І ти не ігрок в її житті....

2018-07-18 18:12:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

GRAFO

Гарні вірші) Любов вимірюється не лише гарними словами, а й тим, що у серці. У вас добре зроблено на це акцент)

Відповісти

2018-07-18 18:47:32

Микола Дуб

@ GRAFO дякую)

Відповісти

2018-07-18 19:12:28

Подобається

Інші вірші поета

Пробач Спогади Я більше не скажу Не закохуйся

Інші поети

Corry T'Erickson

@Corry_T_Erickson

Veronika

@vera_syvorova

K N

@Nata_Kuchera

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8210

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1034