Пара строчек
Какой-то придурок, бежавший за местью, Разбил в тебе всё, что пыталась собрать. Не вздумай сдаваться, скажу я без лести, Хотела помочь и лишь боль ту унять.. Что делать мне правда не знаю порою, Как быть? Кому верить? Куда мне бежать? А как мне бороться со всей добротою? Ох как же ответ мне хотелось бы знать.. И всё же пока там добро притаиться, Скажу пару строчек о мести, о лжи.. О боли, о криках успевших прижиться, В глубоких порезах разбитой души. Я девочка сильная, верю, ты тоже, Всё, что происходит в душе - пережить. Борись до последнего - верю ты сможешь, А я постараюсь всю боль отпустить. Встречаем людей, кто ломает нам судьбы, Пытаясь хоть как-то покой обрести. В бегах за чужой, лишь свои жизни рушат, Теряя всё то, что успели найти.
2022-10-19 21:46:20
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2507
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567