Сучасна ріпка
Жила була сімейка, в ній семеро дітей, Усі вони любили, пограти в телефоні. Усі окрім молодшої, Софійки однієї, Їй було років п'ять, не знала за смартфони.. І ось наступив вечір, і вона одна, Самісінька дивилась у вітальні телевізор. Де йшла, програма діток: "Мамо, ми сім'я" Дівчинка засмутилася, почувши крики. Матуся почала кричати на одну: "Іди доню, миттєво прибери у шафі!" Ось це і засмутило дівчинку малу, Як наче то на неї почали кричати. Наступний день на ранок, крики від сестри, Що вчора не хотіла речі прибирати. Була вона зайнята героями з ігри, І телефон відмовилася прибирати. З ранку кричить на меншу, щоб та прибрала, Мов іграшки її, займають пів кімнати. А дівчинку забрала, віртуальна гра, "Навіщо прибирати, завтра ж буду грати?" І так вони по кругу, зайняті були, Нікому не хотілось все це прибирати, Лишились їх думки у віртуальній грі, На що батько придумав ігри в них забрати. Із часом в хаті стало чисто, як на свято, Всі прибирати почали, щасливе те дитя. І батько їм сказав, що грати не багато, Інакше ринете ви, дітки, в забуття..
2021-04-30 18:15:38
6
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2652
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075