Сучасна ріпка
Жила була сімейка, в ній семеро дітей,
Усі вони любили, пограти в телефоні.
Усі окрім молодшої, Софійки однієї,
Їй було років п'ять, не знала за смартфони..
І ось наступив вечір, і вона одна,
Самісінька дивилась у вітальні телевізор.
Де йшла, програма діток: "Мамо, ми сім'я"
Дівчинка засмутилася, почувши крики.
Матуся почала кричати на одну:
"Іди доню, миттєво прибери у шафі!"
Ось це і засмутило дівчинку малу,
Як наче то на неї почали кричати.
Наступний день на ранок, крики від сестри,
Що вчора не хотіла речі прибирати.
Була вона зайнята героями з ігри,
І телефон відмовилася прибирати.
З ранку кричить на меншу, щоб та прибрала,
Мов іграшки її, займають пів кімнати.
А дівчинку забрала, віртуальна гра,
"Навіщо прибирати, завтра ж буду грати?"
І так вони по кругу, зайняті були,
Нікому не хотілось все це прибирати,
Лишились їх думки у віртуальній грі,
На що батько придумав ігри в них забрати.
Із часом в хаті стало чисто, як на свято,
Всі прибирати почали, щасливе те дитя.
І батько їм сказав, що грати не багато,
Інакше ринете ви, дітки, в забуття..
2021-04-30 18:15:38
6
0