Чувство теплоты
Уж сколько раз мы смотрим в глаза людям, Уж сколько чувств скрывает этот взгляд... Боль, радость, Угнетение. За маской - Смех, плач, недоумение и страх. Сколько всего хранится На душе, Мой мир заполнен множеством клише... Ты только вдумайся, Что может прятать за собой твоя улыбка Что может утаить Твой самый звонкий смех. И не ищи своим насмешкам оправдания, Когда услышишь безудержные рыдания, И вздохи чьи-то горькие в ночи. Приди к нему ты с помощи рукою, По-человечески ты просто помоги, Ведь иногда достаточно и взгляда, Наполненного чувством теплоты.
2020-01-03 01:26:57
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lara
👍👍👍
Відповісти
2020-01-03 11:57:03
2
mystic_eternity
@Lara 😊
Відповісти
2020-01-03 11:57:49
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8382
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1999