Чувство теплоты
mystic_eternity
Уж сколько раз мы смотрим в глаза людям, Уж сколько чувств скрывает этот взгляд... Боль, радость, Угнетение. За маской - Смех, плач, недоумение и страх. Сколько всего хранится На душе, Мой мир заполнен множеством клише... Ты только вдумайся, Что может прятать за собой твоя улыбка Что может утаить Твой самый звонкий смех. И не ищи своим насмешкам оправдания, Когда услышишь безудержные рыдания, И вздохи чьи-то горькие в ночи. Приди к нему ты с помощи рукою, По-человечески ты просто помоги, Ведь иногда достаточно и взгляда, Наполненного чувством теплоты.
2020-01-03 01:26:57
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lara
👍👍👍
Відповісти
2020-01-03 11:57:03
2
mystic_eternity
@Lara 😊
Відповісти
2020-01-03 11:57:49
1
Інші категорії
Соціальні Історичні Для дітей Радісні вірші Вірші в прозі Гумористичні
Інші поети
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Скітер
@Amy_Skeeter
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12301
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5639