-------------------------------------------------------------------------------------------------
Темрява - це таємниця.Вона захищає себе,приховує істину за завісою невідомого.
Людина боїться не самої темряви,а того,що вона може приховувати.
Що ховається в тіні ? Хто чи що стоїть за спиною ?
І тут уява малює найгірші сценарії
-------------------------------------------------------------------------------------------------
З 9 років я тільки і чула від всіх, сирота,бідолашка,як її жаль…
Мої батьки загинули у пожежі а бабуся померла ще до мого народження.Ось так я стала сиротою,залишилася сама.
Сидячи під деревом я думала про своє майбутнє,невже я так і залишуся самою до кінця моїх днів,буду бачити жалісні очі людей?
З думок мене перервав камінь.Хтось кинув його мені у руку.
—Ей ти чого кидаєшся ?
—Я думав ти померла
Це був хлопчик з світлим волоссям і зеленими очима.Його очі мені нагадали ліс що неподалік.Такий таємничий,зухвалий і гарний.
Хлопчик сів поруч і промовив фразу,яка залишилась у пам'яті назавжди.
—Давай дружити,моя Неферут
—Неферут??Хто це така? Мене звати Ріана
Хлопчик сильно здивувався адже ця дівчина навіть не знає значення цього слова..Неферут - чиста краса,вірність і важливість у житті.Ця смуглява дівчина із прекрасним чорним волоссям,дивилася карими очима повних питань і цікавості.
—То хто така Неферут?
—Замурзана свинка ось прямо як ти
—Якщо хочеш дружити то не називай мене так !Я зовсім не замурзана і не свинка!
—Добре,моя Неферут
І так минали роки як Домінік і Ріана стали не розлучними.Хтось осуджував Домініка за те що він дружить з сиротою, а саме засуджували ті хто не знав наскільки Ріана була гарною і прекрасною дівчиною в очах Домініка.Його батьки були добрими людьми і тому прийняли Ріану як за свою доньку.
— Домінік з днем народження!
Домініку виповнилося 15 років.
—Нумо задувай свічки але перед цим загадай бажання.
Я склав руки
“Хочу щоб ми з Ріаною ніколи не розлучалися і були вірними друзями до віку , ні я хочу щоб вона покохала мене так само як я її “
Я погасив свічки і подивився на неї,Моя Неферут була така прекрасна в той момент,вона сяяла по справжньому і так по дитячому…..
—Домінік а яке бажання ти загадав ?
—Не можна розповідати бажання, бо не збудеться
—Ну для мене ж можна ? Нууу Домінік що ти загадав ?
Я так хотів розказати,так хотів щоб вона почула ті слова….
—Добре,якщо не хочеш розказувати то не розказуй, я розкажу своє бажання
Ріана подивилася на небо
—Хочу повідати увесь світ із тобою,хочу зустрічати кожен день з пригодами і просто жити
Серце знову пропустило удар,один,другий…..
Тоді я остаточно зрозумів що закохався у неї по самі вуха
—Тоді давай зробимо це бажання дійсністю,давай разом знайдемо пригоди
“ У день смерті Домініка “
Ось як вже нам по вісімнадцять років, ми дружимо з моєю Неферут.З кожним днем вона все красивіша.Але взялася не за ту справу.Ось вкотре я бачу як вона дістає меч і йде тренуватися.Скільки разів я їй говорив що це не те чим варто займатися.Але ж ні Ріана вперта як баран.Вона не розуміє що пішовши на війну ,вона може загинути.Я можу більше її не побачити.Коли я побачив як 2 тижні тому моя Неферут лежала на полу , то не знаходив для себе місце .А якщо вона не прокинеться?Ні я не можу дозволити піти їй на вірну смерть.
“розпочинається сварка, яку можна прочитати у 1 розділі”
З кожним словом я відчував як їй боляче але я мусив це говорити,я мусив зробити так щоб вона більше не брала в руки меч,навіть якщо таким чином вона буде мене ненавидіти.
Коли я сказав останні слова , не впізнав мою Неферут, вона стала темною ,очі стали пусті і чорні….
Я не встиг нічого зрозуміти як у грудях щось защемило, боляче дуже боляче….
Я більше не можу дихати,не можу стояти…
І ось перед смертю я бачу її, налякану мою Неферут. Я не хочу тебе покидати, я не хочу .Я ніколи не хотів спричинити тобі боляче,ніколи.Не бійся я повернуся,обовʼязково повернуся щоб я зміг виповнити твоє бажання…
Я повернуся щоб нарешті розказати що я тоді загадав і загадував на кожне моє день народження.
Я кохаю тебе моя Неферут - чиста краса,вірність і важливість у житті.Ти моя важлива половинка,ти моя Ріана.