Pul əl çirki deyil!

Naiba NSDN

Çox qəribə insanlarıq. Pulda gözümüz yox deyib. Ömürlər qurban verdik. Qurban , qubandan olar . Bizlərsə insanları qurban etdik. Yaşamaq üçün pul qazan. Qazançınla həyatına davam. Bu olmalı insanlığın amalı. Bəs bizlər nə etdik , hərşeyi tərsinə etdik. Nə etdiksə özümüzə zülüm etdik. Pul qazanırıq deyə , sğlam ömürləri hədər etdik. Pul - pul deyə - deyə həyatımızı zəhər etdik. Bəs pul əl çirkidir deyirdiz?!.... Nə oldu , indi əl çirkinə ömürlərinzi qurban etdiz?..... Pul əl çirki deyil ! ! ! Pulsuz həyatınızda həyat deyil. Pulun yoxdur unudularsan. Dost, tanışlardan uzaq olarsan. Qohuma, qardaşlarada yad olarsan. Bəs pul əl çirkiydi ? İndi buna nə deyirsiz? Xəstə yatağınızda , yalnız otağınızda. Dərdlər içində boğulanda. Dərdlərinzə dərman olmayanda. Yenə deyirsiz pul əl çirkidir? .... Pulu sevin demirəm. Pula nifrətdə etmirəm. Bir tək bunu arzu edirəm. Qurbanlar insanlardan olmasın. İnsanlar puluna qurban alsın. Insanlıq yolunda pullar qurban olsun. Həyatlar Xoşbəxtliklə tamamlansın.

2021-06-09 14:48:42

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Remezan Mametgurbanow

tesekurler, pul kimseýe bagt berer, kimseýi insanlikden çikarir

Відповісти

2021-12-17 06:38:15

1

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

102

16

4158

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11300