Розбите серця
А снігу знов насипала зима , І вітерець легенько повіває. А вона йде , іде собі одна , І пісеньку тихесенько співає. Співає про кохання, про любов, Про те ,як він їй серце розбиває. Та хоче бути з ним знов, і знов , І як без нього жить не уявляє. Він сенс всього мого життя , І я забуду всі образи й муки . Не бачу далі свого я буття , Після нашої розлуки..
2019-02-21 16:46:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Sonya Romanova
👍
Відповісти
2019-02-24 16:38:23
2
Liia Ravaget
Відповісти
2019-02-24 16:45:56
1
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
71
0
2703
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1336