Минуле в минулому
Наталья Кропивницкая
Думки твої давно зачинені в кімнаті і крутять пошепки зі спогадів кіно. Душа на клаптики розірвана й розтята мов попіл згарища опуститься на дно. Себе картаєш бідна вкотре за минуле та тільки важчим стане завтра той тягар. Надії на майбутнє у сльозах поснули в кутку, де знову вогко, жевріє ліхтар. Не втомлює щодня тягти оту валізу, зістарену як світ, зашарпану до дір? Давно ім'я своє змінила на "залізна", хоча то не твоє, надумане, повір. Не варто в день новий навмисно брати лихо. Емоції важкі, дозволь собі – поплач. Ти з темряви подій нарешті знайдеш вихід, і все своє життя сама ж собі пробач. 04.11.2021
2022-01-24 07:30:28
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наталья Кропивницкая
Дякую
Відповісти
2022-01-24 08:01:00
Подобається
Інші вірші поета
Щасливий момент єдиний Я сьогодні тебе не бачила Нехай у гості щастя завітає Обійми мене
Інші поети
it'sdher _
@ddher_
mikami
@mikami
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2435
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3191