Минуле в минулому
Думки твої давно зачинені в кімнаті і крутять пошепки зі спогадів кіно. Душа на клаптики розірвана й розтята мов попіл згарища опуститься на дно. Себе картаєш бідна вкотре за минуле та тільки важчим стане завтра той тягар. Надії на майбутнє у сльозах поснули в кутку, де знову вогко, жевріє ліхтар. Не втомлює щодня тягти оту валізу, зістарену як світ, зашарпану до дір? Давно ім'я своє змінила на "залізна", хоча то не твоє, надумане, повір. Не варто в день новий навмисно брати лихо. Емоції важкі, дозволь собі – поплач. Ти з темряви подій нарешті знайдеш вихід, і все своє життя сама ж собі пробач. 04.11.2021
2022-01-24 07:30:28
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Джон Сміт
Глибоко
Відповісти
2022-01-24 07:51:31
1
Наталья Кропивницкая
Відповісти
2022-01-24 08:01:00
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5709
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3138