В твоєму волоссі заплуталась тиша...
В твоєму волоссі заплуталась тиша та очі смарагдові також мовчать. Ніхто не розкаже чому все так вийшло, чому на устах невимовна печать. Блукають човни у думках океану, розгойдує штормами твій корабель. Шукає розгублених, поглядом тьмяним, маяк, що приводить до інших земель. У кожному є непрочитана книга, десятки майбутніх нових сторінок. Та інколи тане у погляді крига, коли почуття поведуть у танок. Для когось ти просто здаєшся дивніша, а хтось зачитається кожним рядком.   В твоєму волоссі заплуталась тиша, дарована щедро колись чужаком. 11.08.2020
2020-08-27 12:05:09
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Наталья Кропивницкая
Відповісти
2020-08-28 12:03:32
Подобається
Кузаня
Ох, який же чудовий вірш і так мало вподобань. Люди так рвуться до "нестандартності" що просто забувають про гарне. Вірш просто персик, сонечко 👍🥰🍑 Живи, тебе ще почують. Ну а ми з тобою 💪
Відповісти
2020-09-01 10:52:24
1
Наталья Кропивницкая
@Кузаня Дякую, Олександра, за увагу) Деякі речі інколи взагалі не піддаються розумінню. Це стосується і вподобань на данному ресурсі, про що вже неодноразово підіймалося питання різними користувачами. Але, що є те є))) Гарного настрою в ці осінні дні 🌺☀️😉
Відповісти
2020-09-03 10:18:52
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1920
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2363