В твоєму волоссі заплуталась тиша...
Наталья Кропивницкая
В твоєму волоссі заплуталась тиша та очі смарагдові також мовчать. Ніхто не розкаже чому все так вийшло, чому на устах невимовна печать. Блукають човни у думках океану, розгойдує штормами твій корабель. Шукає розгублених, поглядом тьмяним, маяк, що приводить до інших земель. У кожному є непрочитана книга, десятки майбутніх нових сторінок. Та інколи тане у погляді крига, коли почуття поведуть у танок. Для когось ти просто здаєшся дивніша, а хтось зачитається кожним рядком.   В твоєму волоссі заплуталась тиша, дарована щедро колись чужаком. 11.08.2020
2020-08-27 12:05:09
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Наталья Кропивницкая
@Джон Сміт Дякую!)
Відповісти
2020-08-28 12:03:32
Подобається
Кузаня
Ох, який же чудовий вірш і так мало вподобань. Люди так рвуться до "нестандартності" що просто забувають про гарне. Вірш просто персик, сонечко 👍🥰🍑 Живи, тебе ще почують. Ну а ми з тобою 💪
Відповісти
2020-09-01 10:52:24
1
Наталья Кропивницкая
@Кузаня Дякую, Олександра, за увагу) Деякі речі інколи взагалі не піддаються розумінню. Це стосується і вподобань на данному ресурсі, про що вже неодноразово підіймалося питання різними користувачами. Але, що є те є))) Гарного настрою в ці осінні дні 🌺☀️😉
Відповісти
2020-09-03 10:18:52
Подобається
Інші вірші поета
Стіни не є завершенням шляху В житті бувають різні перепони Я навчилась думками літати Нехай у гості щастя завітає
Інші поети
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1033
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1568