В твоєму волоссі заплуталась тиша...
Наталья Кропивницкая
В твоєму волоссі заплуталась тиша та очі смарагдові також мовчать. Ніхто не розкаже чому все так вийшло, чому на устах невимовна печать. Блукають човни у думках океану, розгойдує штормами твій корабель. Шукає розгублених, поглядом тьмяним, маяк, що приводить до інших земель. У кожному є непрочитана книга, десятки майбутніх нових сторінок. Та інколи тане у погляді крига, коли почуття поведуть у танок. Для когось ти просто здаєшся дивніша, а хтось зачитається кожним рядком.   В твоєму волоссі заплуталась тиша, дарована щедро колись чужаком. 11.08.2020
2020-08-27 12:05:09
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Наталья Кропивницкая
@Джон Сміт Дякую!)
Відповісти
2020-08-28 12:03:32
Подобається
Кузаня
Ох, який же чудовий вірш і так мало вподобань. Люди так рвуться до "нестандартності" що просто забувають про гарне. Вірш просто персик, сонечко 👍🥰🍑 Живи, тебе ще почують. Ну а ми з тобою 💪
Відповісти
2020-09-01 10:52:24
1
Наталья Кропивницкая
@Кузаня Дякую, Олександра, за увагу) Деякі речі інколи взагалі не піддаються розумінню. Це стосується і вподобань на данному ресурсі, про що вже неодноразово підіймалося питання різними користувачами. Але, що є те є))) Гарного настрою в ці осінні дні 🌺☀️😉
Відповісти
2020-09-03 10:18:52
Подобається
Інші вірші поета
Вакуум думок ДЗВОНИ ПЕЧАЛІ (в.к.) Останній трамвай Не треба бруд чужий сприймати
Інші поети
Pame
@Pame
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4505
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3352