Зима
Розкинуті сніжинки полем, Вітри подули холодом у груди. Старезне небо вкрите морем, Видніються в заметах люди. І пальчики мої тремтять, Їм холодно, мороз щипає. А в теплоті хати димлять, Ніхто як я не замерзає. Ну ось нарешті і моя хатина , Ті вікна , двері , фіртка і садок. Я в ній щаслива мов дитина, Ялинка , вогник , тепленький чайок.
2018-02-17 10:32:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2037
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2069