Зима
Розкинуті сніжинки полем, Вітри подули холодом у груди. Старезне небо вкрите морем, Видніються в заметах люди. І пальчики мої тремтять, Їм холодно, мороз щипає. А в теплоті хати димлять, Ніхто як я не замерзає. Ну ось нарешті і моя хатина , Ті вікна , двері , фіртка і садок. Я в ній щаслива мов дитина, Ялинка , вогник , тепленький чайок.
2018-02-17 10:32:18
1
0
Інші поети
Red Blue
@redAndblue
Nastia
@nastia_28_love
fik_snaet_kto
@fik_snaet_kto
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1467
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1796