Зима
Розкинуті сніжинки полем, Вітри подули холодом у груди. Старезне небо вкрите морем, Видніються в заметах люди. І пальчики мої тремтять, Їм холодно, мороз щипає. А в теплоті хати димлять, Ніхто як я не замерзає. Ну ось нарешті і моя хатина , Ті вікна , двері , фіртка і садок. Я в ній щаслива мов дитина, Ялинка , вогник , тепленький чайок.
2018-02-17 10:32:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2584
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2103