Вчорашня зустріч з коханим
А ти знаєш сумно на душі , бо вітер не віє на дворі Тебе не видно у дворі , і неспокійно є мені Коли побачу я тебе , одразу радісно стає І більш нічого не потрібно , лиш поринуть у обійми й все А пам'ятаєш як ми гуляли , двоє , вечером тоді..... І ти нічого більш не бачив , лиш мої очі і степи А небо яке було прекрасне , немов би було раєм на землі .. А хмари наступили чорні-чорні , одразу стало темно надворі Але нам нічого не було страшного , ми були немов би одні , на цій землі І раділи кожною миттю проведеною , з тобою ми
2018-07-26 16:01:08
2
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2522
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2853