Minuit
Noémie
Le ciel est noir, Les étoiles scintillent, La douce lune brille. Les ombres dansent, En cet automne qui avance, Une feuille au sol se laisse choir. Une cloche sonne dans la nuit, Une chouette prend son envol, Au vent les herbes deviennent folles. Les hommes ne produisent plus un murmure, Repos mérité pour la nature si pure, Il est minuit. nayomie
2020-10-29 23:12:59
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Noémie
@KAYSEE merci beaucoup !
Відповісти
2020-10-30 11:38:45
1
Mémé Paradoxx
C'est très calme, c'est très beau, rien à dire. 👏🏻
Відповісти
2020-10-30 11:45:09
1
J'ai Pas D'idées :)
c'est vraiment beau <3
Відповісти
2020-10-30 13:34:35
1
Інші вірші поета
Page blanche Course Nocturne Cher monde Automne
Інші поети
rocusan
@rocusan
Полина
@polinassa
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1539
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1675