Дощ
Ніка Містeріо
Стукочить дощ у голі стріхи... Шумить тополя за вікном... Дзвенить зимова тлінь в повітрі... Земля холоне мов вогонь... Уже нечути співу птиці... Не чути голосу рабів.. На світ спрямований на спокій... Вже опустилась чорна тінь... Вона спокійна мов погода... Холодна й тиха пелена... Як Королева - чорна й вбога, На світлу землю прибула. Вона холодна наче крига... Така чарівна й неземна... Вона вкриває білі стіни... Ніби ховає це життя... Їй так хотілось відпочити... Відчути спокій й це буття... Їй так хотілось полюбити... Все те земне, все те життя... Її цурались і боялись... Їй підкорялись і лякались... У ній не бачили життя!!! Її вважали за прокляття... Їй віддавали всі страхи... Їй підкорялись навіть сущі... Безмежні боги і роби... Вона то темна, не свята... Але пекуча й запальна... Тут так багато порівнянь, щовже й не знаєш що й сказати... От тільки мудрість тут одна... Нам ніч уже ні з чим не порівняти...
2018-05-10 08:20:54
2
0
Інші вірші поета
Ти Ой лeлe, лeлe Всього лишe І то так є !
Інші поети
Safiyyah Orlovic
@SafiyyahOrlovic_99
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2371