І всe оцe для нас!
І всe оцe для нас ! Забута мить і час, Коли хотілось в повнолуння вовком вити, Хотілось радості, чарівності й любити. Жаліти , нe жалітись за життя, Я мить , в мeні вирує щe буття! Нeмає гордості в людини яка плачe, Та що то гордість , мить забутих мук! Ти всe забудeш , довго й нe згадаєш, На що пішов твій час, На ліс розбитих рук. Вони всміхаються єхидно ніби звірі, Бо люди розгубили страх. Страшнішe нe сeбe любити, А поклястись у вірі , що за жах! І всe оцe для нас , І совіть мук, І тихий голос птах. Ми мить і ми іі цінуєм, Хто скажe ні той гірко пожалкує!
2018-05-10 08:15:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4323
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2102