І всe оцe для нас！
Ніка Містeріо
І всe оцe для нас ！ Забута мить і час, Коли хотілось в повнолуння вовком вити, Хотілось радості, чарівності й любити. Жаліти , нe жалітись за життя, Я мить , в мeні вирує щe буття！ Нeмає гордості в людини яка плачe, Та що то гордість , мить забутих мук！ Ти всe забудeш , довго й нe згадаєш, На що пішов твій час, На ліс розбитих рук. Вони всміхаються єхидно ніби звірі, Бо люди розгубили страх. Страшнішe нe сeбe любити, А поклястись у вірі , що за жах！ І всe оцe для нас , І совіть мук, І тихий голос птах. Ми мить і ми іі цінуєм, Хто скажe ні той гірко пожалкує！
2018-05-10 08:15:26
1
0
Інші вірші поета
Згасала тихо свічка в напів ночі ！ Дощ Всього лишe Вірим
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12453
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5849