أقتباس من دستفوتش
محيط عميقٌ يرهق مهجة فؤادها الرَهِيف ، تغرق ببطء متلهفه لمن ينتشلها من ذلك الضلال المقيت ، أعين تغلق بوهنٍ مستسلمه لمصيرها المحتوم يحتوي جثمانها الغارق بأعماق ذلك المحيط سمٌ تستنشقه بمقت . تحاول الفرار من تلك القيود التي تحكم الأغلاق علي مهجتها الغارقه بأعماق المحيط ذوي المياه السامه ، أصوات أناسٍ تخترق مسامعها تؤكد لها أن فشلها هو الحل الأمثل . أحباط ذلك هو محيط الأحباط . لما علي المرء الأستسلام لضغوط تلك الحياه الفانيه ، لما علي الجميع تصويب تلك السهام السامه علي كل ضعيفٍ سقيم ، هل تظن بأن أزهاق أرواح المساكين أمرٌ مسلي تتلاعب به حينما تشعر بالملل !! ، أين نشوتك في هلاك أحلام الأخرين وتحطيم جدران قوته المزعز بتقلبات الأحوال ، هنالك من سيتحطم تمامً ويفقد شغفه بتلك الحياه و هنالك من سيعود بعتيدٍ سترتعد خوفاً بحين رؤيته أو الأستماع لسيرته علي ألسنت من يفخرون به . يونا وجدت الخيار الثاني أمثل لها فليس عليها الأستسلام بتلك السهولة بل عليها رفع رأسها بعتيدٍ وفخر نحو السماء التي ستشتعل بلون نيران المعمعة القاضيه قريباً سيكون ذلك قريباً . لذا عليكم الحذر فليس كل من مرة علي عقله أسقاط أحدهم للتهلكه سيسقط ؛ لا عزيزي ليس هذه المره . ذلك ليس في قاموس الملوك .
2020-08-01 19:53:48
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Kim Flower
@KIM YONA و انا بحب نور💜
Відповісти
2020-08-01 20:29:27
1
KIM YONA
@Kim Flower ونور بتحب وفاء😂⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩
Відповісти
2020-08-01 20:33:22
1
Kim Flower
@KIM YONA 😂😂💜💜❤
Відповісти
2020-08-01 20:35:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3637