أقتباس من دستفوتش
محيط عميقٌ يرهق مهجة فؤادها الرَهِيف ، تغرق ببطء متلهفه لمن ينتشلها من ذلك الضلال المقيت ، أعين تغلق بوهنٍ مستسلمه لمصيرها المحتوم يحتوي جثمانها الغارق بأعماق ذلك المحيط سمٌ تستنشقه بمقت . تحاول الفرار من تلك القيود التي تحكم الأغلاق علي مهجتها الغارقه بأعماق المحيط ذوي المياه السامه ، أصوات أناسٍ تخترق مسامعها تؤكد لها أن فشلها هو الحل الأمثل . أحباط ذلك هو محيط الأحباط . لما علي المرء الأستسلام لضغوط تلك الحياه الفانيه ، لما علي الجميع تصويب تلك السهام السامه علي كل ضعيفٍ سقيم ، هل تظن بأن أزهاق أرواح المساكين أمرٌ مسلي تتلاعب به حينما تشعر بالملل !! ، أين نشوتك في هلاك أحلام الأخرين وتحطيم جدران قوته المزعز بتقلبات الأحوال ، هنالك من سيتحطم تمامً ويفقد شغفه بتلك الحياه و هنالك من سيعود بعتيدٍ سترتعد خوفاً بحين رؤيته أو الأستماع لسيرته علي ألسنت من يفخرون به . يونا وجدت الخيار الثاني أمثل لها فليس عليها الأستسلام بتلك السهولة بل عليها رفع رأسها بعتيدٍ وفخر نحو السماء التي ستشتعل بلون نيران المعمعة القاضيه قريباً سيكون ذلك قريباً . لذا عليكم الحذر فليس كل من مرة علي عقله أسقاط أحدهم للتهلكه سيسقط ؛ لا عزيزي ليس هذه المره . ذلك ليس في قاموس الملوك .
2020-08-01 19:53:48
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Kim Flower
@KIM YONA و انا بحب نور💜
Відповісти
2020-08-01 20:29:27
1
KIM YONA
@Kim Flower ونور بتحب وفاء😂⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩
Відповісти
2020-08-01 20:33:22
1
Kim Flower
@KIM YONA 😂😂💜💜❤
Відповісти
2020-08-01 20:35:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
2129
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7219