إِبتِسَامةٌ زَائِفة
حِكايةّ مَرة عَلي مَسمَعِي لمهرجٍ كَان يَرسم البَسمَة عَلي وُجوه المُكتَربِين ، تَتعَالي القَهقهَات مِن مُحبِيه حِينما تَمُر ذِكرَى وَجِهه البَشُوش عَلي مُخَيلتِهم . هَذا مَا قَالهُ الطَبِيب النَفسِي لِذلك المَرِيض الذِي يعَاني مِن إِكتِئابٍ حَاد ذُوي هيئةٍ تُفطَر لَها الأَفئِدة وينعِي لَها مُهجَتِها المُتألمة . نَاظرهُ المَريِض بِمَلامِح بَارِدةٍ لِتَتحول تَدريجِياً لِضَحِكاتٍ هِيستِيرية لا تَخرج سِوي مِن مَجنونٍ سَقِيم العَقل ، أَزال دمُوعه الوَهمِية ليَقول لطَبِيب بِسخريةٍ كسخرِية القَدر تَمامً أَتريد مِني الذَهاب لِذَاتي المُتَألمة . نعم فذلك المهرج الأشهر هو ذاته المريض الذي كان يتعالج . خُلاَصة القَول ليس كل من يَبتسم بِبَشاشه ويحاول أن يجعل من أخِلائِه يرسمون البسمه علي وجوههم المتجهمه ليس لديه أَحزان وليس لديه ما يؤلم ويَطعن بِفؤادَه المُجبر عَلي البَسمة فلا تَدري لعلَ خَلف ذلك القِناع شَخص تم قَتله ألاف المَرات . فلا تَحكم عَلى الكِتاب مِن غُلافِه المُبهِج .. رجاءً ، فنحن نتألم أيضاً .
2020-07-24 01:27:54
21
18
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (18)
dolly Ez
@KIM YONA 💜😘
Відповісти
2020-07-25 14:18:09
Подобається
Manar Elabd
الجمااال↗️↗️↗️🖤🖤🖤🖤
Відповісти
2020-07-26 00:59:50
1
KIM YONA
@Manar Elabd تسلمي😭⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩
Відповісти
2020-07-26 01:14:25
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5832
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12427