Вени напнуті...
Олексій Коваль
Вени напнуті, Грають вони жахливу музику, Страждання та радості, Які не пізнані простому серцю. Вічно поглинутий сном, Щоб уникнути цього звуку, Котрий віднімає останні сили, Буденного "я". Майоріє постать, У штормі почуттів, А це бліда постать-я, Убралася у жалюгідну тофу, І розносить плоди своїх страждань. Хіроманти говори:"Щасливий ти любчику", Їхні огидні погляди, Якось задовольнили обмежений та гордий розум, Наче мури кам'яні, Що вважав прихистком для душі. Всіма фібрами душі, Бажав добра суспільству, Але намагаюся натщесерце, Випити отруту тяжких мук.
2025-03-23 07:10:55
0
0
Інші вірші поета
Польова квітка Останній план Залишуся з тобою Темні часи
Інші поети
Red
@R_e_d_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11348
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12325