' ' '
oo_WoW_oo
Я шукав Тебе у мільйонах У мільйонах долонь ,що торкались мене У мільйонах очей ,що дивилися прямо у душу. Я шукав , я жадав! Я благав!.. Однак визнати мушу Тут Ти перемогла мене... Поки я в сутінках йшов, схиливши голову низько Ти у веселих компаніях банкетувала , підбираючи собі нове товариство... Я шукав Тебе у мільйонах У мільйонах усмішок,що мали залишатися не тільки у пам'яті ,а й у серці У мільйонах вродливих...дійсно вродливих дівчат!.. І у всій цій круговерті жінок ,я лише більш розумів Наскільки до Тебе Всім тілом й душею Летів...
2020-10-22 21:56:16
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Генрі крадієць сенсу
Дуже красиво
Відповісти
2021-03-21 09:45:59
1
oo_WoW_oo
@Генрі крадієць сенсу , спасибо 💛
Відповісти
2021-03-21 09:47:20
1
Інші категорії
Пейзажні Любовні Подійні Привітання Гумористичні Поеми
Інші поети
Juli Pencil
@Juli_Pencil
LitcoG8
@litcoG8
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1720
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3777