' ' '
oo_WoW_oo
Я шукав Тебе у мільйонах У мільйонах долонь ,що торкались мене У мільйонах очей ,що дивилися прямо у душу. Я шукав , я жадав! Я благав!.. Однак визнати мушу Тут Ти перемогла мене... Поки я в сутінках йшов, схиливши голову низько Ти у веселих компаніях банкетувала , підбираючи собі нове товариство... Я шукав Тебе у мільйонах У мільйонах усмішок,що мали залишатися не тільки у пам'яті ,а й у серці У мільйонах вродливих...дійсно вродливих дівчат!.. І у всій цій круговерті жінок ,я лише більш розумів Наскільки до Тебе Всім тілом й душею Летів...
2020-10-22 21:56:16
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Генрі крадієць сенсу
Дуже красиво
Відповісти
2021-03-21 09:45:59
1
oo_WoW_oo
@Генрі крадієць сенсу , спасибо 💛
Відповісти
2021-03-21 09:47:20
1
Інші категорії
Сумні вірші Соціальні Історичні Ода Гумористичні Вірші в прозі
Інші поети
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4740
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1624