Starless night
Lolly Jail
Golden rooftops, shining sky Rainbow's like a flaming sign Night is starless, I'm insane Space stays airless, you're mundane Golden rooftops, shining sky Rainbow's like a flaming sign One big world but only I Can't be glad to find you're mine It could have been so roughly But my apologize On your mind I'm Crowley So better memorize You're fair, I'm not You're there, I'm not Your manners aren't wrong You're in fetters, I'm not
2020-05-10 14:55:32
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mysterious
Another amazing one....I'm glad I came across this and I'm not simply buttering you I'm being really honest.....your poem is amazing I mean I really felt it. ....and the last stanza is litt❤️❤️❤️❤️
Відповісти
2020-05-11 18:33:08
1
Lolly Jail
@Mysterious sis, I love ya, you're... you're just a good man❤
Відповісти
2020-05-11 18:35:37
1
Mysterious
@Lolly Jail Love you too sis....I was only being honest....a good writer needs a honest review from their reader......and u deserve it that's all 🥰🥰🥰
Відповісти
2020-05-11 18:57:24
1
Інші вірші поета
No need to glorify My highway to heaven White smoke The Wheel of the Fortune (song)
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4018
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4815