Я хочу запалювати

Alina Vykhrystyuk

Я хочу запалювати кожну мить І горіти допоки не згасну Горіти, навіть якщо болить І в погану погоду і в ясну... Я хочу жити на повну Щоб кожен день минав екстримально Поводитися невгамовно Але при цьому нормально Я хочу, щоб життя не минуло нудно, Щоб не забивало усе сміття Щоб у серці не було брудно Від несмачного життя Я хочу, трішки неадеквату Якогось несподіваного ризику Досить незвичайного формату Щоб ламати навіть закони фізики Я хочу не марнувати час Хочу, що і досить уявити Хочу посміхатись кожен раз, Коротше, хочу просто жити.. ©AlinV

2018-09-05 20:05:45

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ана Космик

Цілком згодна, гарна думка)) і рима

Відповісти

2018-09-05 20:36:22

Alina Vykhrystyuk

@Ана Космик дякую)

Відповісти

2018-09-06 04:58:31

Інші вірші поета

Правда Василя Стуса Присвята старшій мамі Полум'яні шати Скільки коштує щастя

Інші поети

D. K.V.

@d_kv

Маргарита Чаленко

@marharyta

Имя Фамилия

@AKKAYHT

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

2325

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2750