Я хочу запалювати

Alina Vykhrystyuk

Я хочу запалювати кожну мить І горіти допоки не згасну Горіти, навіть якщо болить І в погану погоду і в ясну... Я хочу жити на повну Щоб кожен день минав екстримально Поводитися невгамовно Але при цьому нормально Я хочу, щоб життя не минуло нудно, Щоб не забивало усе сміття Щоб у серці не було брудно Від несмачного життя Я хочу, трішки неадеквату Якогось несподіваного ризику Досить незвичайного формату Щоб ламати навіть закони фізики Я хочу не марнувати час Хочу, що і досить уявити Хочу посміхатись кожен раз, Коротше, хочу просто жити.. ©AlinV

2018-09-05 20:05:45

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ана Космик

Цілком згодна, гарна думка)) і рима

Відповісти

2018-09-05 20:36:22

Alina Vykhrystyuk

@Ана Космик дякую)

Відповісти

2018-09-06 04:58:31

Інші вірші поета

Побажання У кожної зграї свій ватажок Скільки коштує щастя Поетична збірка

Інші поети

Victoria Zhyliak

@ZhyVi

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

ErailXx

@ErailXx

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4083

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4819