parfois....
Parfois..... on a l'impression que la nature ressent ce que nous-même on arrive pas à expliquer. Que l'air s'arrête, le vent ne souffle plus. Les rayons du soleil se retirent. Laissant apparaître une couleur grise sombre et triste. Que les arbres perdre espoir comme ils perdent leurs feuilles. Laissant des branches pas du tout terrible. Mais sans importance...les oiseaux n'y trouveront pas le bonheur. Parfois on se demande si c'est notre humeur qui affecte si terriblement nos sens. Si c'est nous qui n'arrivons pas à voir les couleurs. Si c'est nous seul qui attendent les sanglots venir des branches. Si c'est nous qui attendent pas les éclats de rire venant des passants. Où c'est simplement une coïncidence. Une parfaite coïncidence.... ❤❤❤
2021-02-27 13:11:13
8
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1524
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586