Un ou Une Espoir

lys

Les yeux rougis Par les larmes Les joues salies Tu as baissé les armes Ton visage Autrefois si beau N'est plus qu'un lointain mirage Abandonnant du faux Derriere tes pas Toi... Alors que la lumière S'est éteinte Qu'il ne reste qu'une amère Teinte Du passé Des sentiments refoulés Il y aura toujours Espoir C'est cette petite fille qui court Ou ce vieillard Il y a Toujours quelqu'un prêt à Te tendre la main Et laisser ton destin devenir sien N'oublie jamais Mais au fond tu le sais Quand tu crois ne plus rien y voir Il y aura toujours un ou une Espoir *** Rose /photo m'appartenant en fond/

2021-03-15 19:52:40

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

KAYSEE

C'est magnifique, ce poème est sublime, j'aime beaucoup Et la photo derrière très belle aussi

Відповісти

2021-03-15 19:53:39

lys

Ahh merci c'est tellement gentil 😭❤️

Відповісти

2021-03-16 05:31:30

Подобається

lys

@KAYSEE Merciii ✨

Відповісти

2021-03-16 05:31:52

Подобається

Інші вірші поета

- bleus Si t'es le jour je serai là nuit Je t'emmène au loin Tu ne te rendais pas compte

Інші поети

Роберт Муншфэ

@Robert_Munschfer

Мілена_Мі

@milena_mi

Kapitonova666 BærerLys

@kapitonova666_baererlys

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11169

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8221