la vie est au jeu auquel j'ai perdu
honnêteté, sincérité, peut-être vous vous demandez, que s'est il passé ? vous la voulez, l'histoire ? alors voici, un soir, un peu tard les lumières se sont éteintes et je me suis retrouvée dans le noir. c'est arrivé soudainement sans que je ne m'y attende vraiment savoir dans toute sa splendeur, ce que vivent ces pauvres gens. à croire que je méritais ce sort à éviter tout ce qui semblait être en or à préférer attendre en silence, encore. à croire que tout espoir est vaincu. à penser que la vie est un jeu auquel j'ai perdu. à me demander si elle mérite d'être vécue. j'avance, j'erre, dans les ruelles abandonnée par les coccinelles je me laisse parfois m'écrouler sur les pavés gris perles. avec un sourire faux je refuse et laisse ma peau lentement couvrir mes os. l'écriture, ma dernière chance mon remède, mon espérance délaissée, funeste absence. les mots délivrant mes maux les pleurs effaçant mes rires ma vie devenue un fardeau je me noie sous leurs sourires impossibilité de m'exprimer l'envie de tout déchirer le mal cette fois a su gagner me fusiller sur le bas-côté morte vivante cherchant la clef pour enfin retrouver celle d'il y a quatre années d'insouciance et de joie démesurée de rêve et d'avenir, d'éternité pour tout vous avouer, j'aurais aimé avoir quelque chose de transformé pour qu'enfin on puisse s'alerter pour qu'on me sorte de cet océan pour qu'on m'aide à vivre et manger correctement pour me laisser renaître de mes tourments... - lys, 24 août 2022.
2022-09-28 20:15:07
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
lys
@Perdix merci :) alors depuis plusieurs mois je suis pas au top mais bon, on fait avec
Відповісти
2022-09-29 17:47:43
Подобається
Perdix
@lys oh non... bon courage alors, j'espère que ça va vite aller mieux 😟 Continue d'écrire si ça te fais du bien, moi aussi ça m'aide à tenir dans les moments difficiles
Відповісти
2022-09-29 17:54:13
1
lys
@Perdix merci <33 courage à toi aussi
Відповісти
2022-09-29 17:55:35
1
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
2122
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13543