Life is a mirror

POET UNKNOWN

Everyday I look in the mirror Something bothers me Everyday I look in the mirror Something quivers me I see someone who is bored I see someone who is half dead like road I see someone who is half torn I see someone who is already worn Everyday I wonder Why is the person bothering me Everyday I wonder Why is the person quivering me The person has a shape, I pray Looks like a shadow in midday But seeing the person weird I think,"Am I so mad? So guys! One thing must learn That mirror is the only trust you can earn Even if you die Mirror will wait for you in the sky So, don't make your life hell Or don't jump into a dry well If you show mirror an empty paper It returns you the same paper of black If you show it with countless words It returns same thing back After doing every work Show yourself in mirror After doing every work Ask yourself,"Am I doing correct mirror?" See the change in your life After getting your adorable answer See the change in your life After realising your adorable answer Life is the same as mirror It reflects the same thing back What you give to others Life is the same as mirror It gives the same love back What you give to others To change your image in your mirror Change yourself first To change your way of life Change yourself first Show kindness to others See the reaction of life of hell See the life changing to heaven This is the formula of life Which I have learnt This is the way of life Which I have learnt!! --by POET UNKNOWN #TSA2020

2020-04-17 16:22:32

19

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

POET UNKNOWN

Thank you very much 😊

Відповісти

2020-04-18 03:37:57

1

Mysterious

A very relatable one........I loved it

Відповісти

2020-04-22 11:47:59

1

POET UNKNOWN

@Mysterious ohh thanks then

Відповісти

2020-04-22 11:49:34

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5926

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12552