Автопортрет
polina_grm
Я — емоційно розчавлена. Дим тютюновий повітря виїв. Я — бите скло. Плентаємося по місту на останньому подиху. Я — зайвий акорд у цій мелодії. Зимовий сніг заповнює сіру кімнату. Я — біль від відкритого перелому. Сьогодні ми застигли в позах афінських богів. Я — це все, що я ненавиджу. Ще один день втраченого сенсу.
2020-08-19 19:39:04
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наталия Вормир
Чуттєво так 😍
Відповісти
2020-08-19 19:42:43
1
Інші вірші поета
Пляма Його стрімкий крок глушила вулиця Свобода слова Сімейні проблеми
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2191
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12123