А зачем?

Полина

Мы ищем знаки отовсюду и силуэты в облаках. Что построено-не разрушить,но увы,это не так. Мы так клянёмся быть "навечно", Но что в итоге?Ни начала,ни конца. Когда цветок посадят в землю-там не засветится звезда. Да,знаю, нужно время,но если честно,я устала ждать. Ждать и терпеть того,что неизменно,того,чего не стоит сохранять. Возможно станут лучше наши отношения,но а сейчас.. решила прекращать. Да,лучше потерять,что не подходит,чем быть рабом нелепых фраз и нервы напрягать. Зачем терпеть?Ведь станет хуже- Испортить самое святое может пострадать. Но нет,такого "счастья" мне не надо. Иду я новое искать. 26.05.24

2024-10-05 16:33:23

3

0

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

4115

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12869