А зачем?
Полина
Мы ищем знаки отовсюду и силуэты в облаках. Что построено-не разрушить,но увы,это не так. Мы так клянёмся быть "навечно", Но что в итоге?Ни начала,ни конца. Когда цветок посадят в землю-там не засветится звезда. Да,знаю, нужно время,но если честно,я устала ждать. Ждать и терпеть того,что неизменно,того,чего не стоит сохранять. Возможно станут лучше наши отношения,но а сейчас.. решила прекращать. Да,лучше потерять,что не подходит,чем быть рабом нелепых фраз и нервы напрягать. Зачем терпеть?Ведь станет хуже- Испортить самое святое может пострадать. Но нет,такого "счастья" мне не надо. Иду я новое искать. 26.05.24
2024-10-05 16:33:23
1
0
Інші вірші поета
Мечта Снег в октябре Воспоминание Прощай,2023
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11167