Когда мир молчит

Полина

Километры нелепых фраз Заковали нас в сети опять. Правды жизни хотим избежать, Но при этом — не исчезать. Вверх и вниз, влево, вправо качаясь, Жизнь бежит к тебе вновь, "обнимаясь". То скрываясь за сотнями масок, То пытаясь тебя отыскать. Но когда на исходе дня.. Ты садишься в свою тишину, Я прошу — лишь взгляни на меня. Я не стану тянуть ко дну. Милый друг, я же вижу насквозь Всю ту тьму, что скрыта внутри. Если больно — не бойся молчать, Я останусь с тобой до зари. Лишь сгорая однажды дотла, Когда сердце устало болит, Начинаешь ценить до конца Тех, кто рядом, когда мир молчит.. В мире полном тревог и лести, Где вопросов не меньше жести, То, что важно сейчас и дальше- Нам любить,продолжать любить.

2026-07-23 16:51:50

0

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

16

5803

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13224